Янтики з буряковим бадиллям, овечою бринзою та топленим маслом
ДО ОБРАНОГО
Очевидно, деякі з вас, хто колись мав можливість побувати в Криму, куштували або принаймні чули про таку страву як янтики – різновид пиріжків, поширених у домашній кухні кримських татар. Втім, переважній більшості, напевно, більш відомі чебуреки, молодші брати янтиків.
Термін «янтик» перекладається з кримсько-татарської мови як «бік», «пологий схил» і походить від кримсько-татарського слова «янтик» з майже аналогічним значенням «сторона» або «бік». Таку назву, мабуть, вони отримали завдяки напівкруглій, опуклій формі, що справді злегка нагадує невисокий пологий горбок.
Кримсько-татарський народ має тривалу і часом трагічну долю. Кримських татар постійно переселяли та прагнули знищити. Тому багато культурних традицій (включаючи унікальні рецепти кримсько-татарської кухні) були, на жаль, безповоротно втрачені. У всякому разі, чіткого уявлення про те, як і де були придумані янтики, історія не дає. Щоправда, кажуть, що в давнину, коли знайти олію чи баранячий жир для приготування пиріжків було досить проблематично і далеко не всім татарам у Криму доступно, місцеві пастухи мали звичай смажити пироги на розпечених каміннях. Звідси, мовляв, пішли янтики.
Деякі кулінарні історики переконані, що янтики були винайдені караїмами, більш давнім народом, який свого часу населяв Кримський півострів. Однак це швидше гіпотеза, аніж доведений історичний факт.
Шановний кримсько-татарський художник та етнограф Мамут Чурлу в одному зі своїх інтерв’ю українському тижневику «Дзеркало тижня» розповідав про те, що в минулому в кожному регіоні півострова янтики готували по-різному. І якщо хтось вважає, що основа янтика — неодмінно баранина чи яловичина, то це не так. Навесні або восени в багатьох куточках Криму було прийнято начиняти такі пиріжки всілякими травами, які росли на півострові.
Відмінність янтика від чебурека полягає лише в тому, що перший смажиться на сухій сковороді, а чебурек, як усім вам відомо, — у киплячій олії. Однак тричі не мають рації ті, хто називає янтик «чебуреком без олії»! Янтики – це абсолютно самостійна та по-своєму цікава страва. Крім того, спосіб приготування янтиків куди корисніший, хоча за смаком ці пиріжки абсолютно ні в чому не поступаються чебурекам, а, як на мене, то в чомусь і суттєво перевершують їх!
ПРИГОТУВАННЯ:
- У велику миску поміщаємо борошно та сіль. Робимо в центрі поглиблення, після чого вливаємо в нього рослинну олію та воду. Руками замішуємо тісто, поки воно не набуде гладкої та однорідної консистенції. Так як тісто буде дуже круте, це може зайняти близько 10 хвилин. Загортаємо у харчову плівку і даємо відпочити протягом години.
- Поки тісто відпочиває, у сковороді на середньому вогні нагріваємо топлене масло і смажимо в ньому цибулю протягом 5 хвилин, іноді помішуючи. Потім додаємо бланшоване бадилля і продовжуємо готувати в тому ж режимі ще 2 хвилини. Вимикаємо вогонь і даємо повністю охолонути, після чого кладемо в сковороду часник та бринзу. Добре перемішуємо. Пробуємо на сіль і відставляємо начинку убік.
- Ділимо тісто, що відпочило, на п’ять рівних частин (близько 100 г кожна). На робочій поверхні, присипаній борошном, розкочуємо шматочок тіста в коло завтовшки близько 2 мм і діаметром 26-27 см. Змащуємо краї тіста яйцем і розподіляємо п’яту частину начинки на одній половині кола, потім накриваємо другою половиною. Добре запечатуємо краї пальцями і обрізаємо їх фігурним коліщатком. Перекладаємо на дошку, присипану борошном. Проробляємо ту ж операцію з тістом і начинкою, що залишилися.
- На середньому вогні нагріваємо велику чавунну сковороду. Смажимо в ній янтик по 2 хвилини з кожного боку, поки не надується і не покриється чорними цятками.
- Готовий янтик перекладаємо у підігріту каструлю, після чого змащуємо вершковим маслом з обох боків. Накриваємо кришкою. Так само чинимо з іншими янтиками.
- Коли всі янтики будуть готові, одразу ж подаємо їх до столу.
КОМЕНТАРІ