Зелена квасоля по-південному

Тут, на півдні України, ми традиційно воліємо готувати зелену (вона ж стручкова, вона ж спаржева) квасолю, недовго відварену до стану аль денте, як правило, у саламурі зі свіжонатертої помідорної м’якоті, соняшникової олії та оцту, щедро приправленому часником, сіллю й чорним перцем. Додайте до цієї апетитної, гостро пахучої картинки хрустку окрайку свіжого чорного хліба (заварного, наприклад, або бородинського), і, можливо, на якусь швидкоплинну мить ви відчуєте, яким прекрасним іноді може бути життя. ))

Однак у нашій сьогоднішній розповіді йтиметься не про ті благословенні краї, де народилися й виросли ми з Юлею, а про землі, що розкинулися практично на протилежному боці земної кулі, точніше — про регіон на південному сході США, який називають American Deep South. Якщо перекласти це дослівно українською, то вийде «глибокий американський південь». Утім, до здавна прийнятих у побуті янкі назв цих місць слід також долучити «Діксі», «Діп Сауз» («Глибокий південь») або навіть просто «Сауз» («Південь»). До цього історично сформованого регіону, як правило, входить низка так званих «котонових» (бавовняних) штатів Америки, у яких свого часу на бавовняних плантаціях великих землевласників процвітала рабська праця. Але Діксі відомий не лише своєю ганебною сторінкою, пов’язаною з рабством, і драматичною історією визволення від нього — війною Півдня з Північчю. Діксі також подарував світові чудових письменників, таких як Едгар По, Фолкнер, Воррен, Мітчелл, Капоте, Стайрон, О’Коннор, Гарпер Лі та багатьох інших. Крім того, Діксі явив на світ божий чудові зразки кулінарного мистецтва. На мій погляд, мабуть, найкращі в «різношерстій» і місцями навмисне «попсовій» американській кухні…

Так от, на глибокому американському півдні зелену квасолю заведено готувати неквапом. Тут до неї незмінно додають бекон, молоду картоплю й курячий бульйон. Від цього страва набуває вишуканого аромату та ніжної консистенції. Найчастіше таку квасолю подають як гарнір до м’яса на грилі. Останній традиційно влаштовують усією родиною в неділю після походу до церкви.

(на шість порцій)

Інгредієнти:

• 550 грамів зеленої квасолі (обрізати кінчики й видалити з’єднувальні нитки)
• 800 грамів картоплі невеликого розміру (промити, розрізати вздовж на чотири частини)
• 400 грамів відварених маслюків (можна замінити будь-якими іншими грибами на ваш вибір)
• 200 грамів жовтої цибулі (почистити й дрібно порубати)
• 5 великих зубчиків часнику (почистити й розчавити ножем)
• 150 грамів бекону (нарізати тонкими скибочками)
• 700 мл курячого бульйону
• 30 мл оливкової олії
• Сіль
• Перець

Приготування:

1. Нагріваємо 30 мл оливкової олії у великому сотейнику. На середньому вогні обсмажуємо в ній третину бекону, доки він не стане хрустким і не підрум’яниться. Викладаємо на тарілку. Він знадобиться нам для подачі.
2. Кладемо в сотейник цибулю з рештою бекону й смажимо, помішуючи, доки перша не стане прозорою. Додаємо розчавлений часник і готуємо ще одну-півтори хвилини — до появи його запаху.
3. Після цього висипаємо в сотейник квасолю, картоплю та гриби. Добре перемішуємо з беконом, цибулею й часником. Вливаємо бульйон і доводимо до кипіння. На маленькому вогні тушкуємо під трохи прочиненою кришкою пів години.
4. Потім повністю знімаємо кришку й продовжуємо готувати ще хвилин двадцять. Більша частина рідини при цьому має википіти. Нам буде цілком достатньо трохи підливи на дні сотейника. Наприкінці приправляємо сіллю та перцем до смаку.
5. Перед подачею посипаємо відкладеним смаженим беконом.
6. Подаємо теплим.