Смажені бичачі яйця по-іспанськи, або «кріадильяс»

Культ бика в Іспанії — одна з характерних і давно усталених рис іспанської культури, навіть за обіднім столом, і якщо в інших куточках світу з’їсти шматочок бичачого м’яса може здатися екзотичним і навіть проблематичним, у тій самій Памплоні у вас із цим не виникне абсолютно жодних проблем. Утім, не будьте наївними й не уявляйте, що в бодезі разом із келихом доброго червоного вина на кшталт знаменитого Наварре або Андалусьян Фіно вам подадуть стейк із того самого бика, якого закололи на арені в чесному двобої з тореадором. Тут стейки, «рабо де торо» (рагу з бичачих хвостів) або те саме «естофадо де торо» (рагу з лопатки) готують із бичків зовсім іншої породи. М’ясо, яке надходить до місцевих ресторанів, проходить усілякі види ветеринарного та санітарного контролю, а самі ресторани фізично не мають доступу до тих биків, які беруть участь у боях, адже це зовсім інша галузь сільського господарства, і таких биків вирощують на спеціальних фермах у тривалому й складному процесі.

Якщо ви досить сміливі й готові спробувати щось таке, про що деякі делікатні пані навіть говорити соромляться, то ось вам рецепт пікантної страви — смажені бичачі яйця по-іспанськи, або «кріадильяс». Із цією стравою пов’язано чимало зворушливих легенд, і саме вона має прямий стосунок до найзахопливішого в Іспанії видовища — «коррида де торос» або, якщо в ширшому розумінні, «тавромахія» (охоплює й інші види змагань із биками, крім безпосередньо кориди). Колись давно, ще в ранній юності, я читав, здається, в американського письменника Ернеста Гемінґвея, по вуха закоханого в Іспанію, що тореадорові традиційно готували страву з кріадильяс, тобто яєчок переможеного бика, віддаючи таким чином данину сміливості й майстерності цієї людини. Ці ж відомості можна зустріти й в інших авторів, зокрема іспанського походження.

Якщо ви хочете скуштувати цю страву в її, так би мовити, первозданному, автентичному варіанті, то найкращий спосіб це здійснити — вирушити до Памплони. Із шостого до чотирнадцятого липня там відбувається знаменитий місцевий фестиваль Сан-Фермін. Щодня тут можна побачити всесвітньо відомі «енсьєрро» (забіги биків) — зовсім короткий (дистанцію 849 метрів долають лише за дві-три хвилини) і веселий захід, який для деяких сміливців, готових бігти попереду розлючених биків до арени, де проводять кориду, іноді закінчується доволі драматично.

Менш сміливим гурманам у багатьох ресторанах і бодегах Памплони неодмінно запропонують уже згадані вище й дуже популярні тут естофадо або рабо.

Ну а тепер трохи кумедного вам у стрічку! )) Вам варто знати, що звичай готувати й уживати в їжу яєчка свійських тварин, таких як телята, ягнята, півні, індики та інші, існує не лише в іспанців, а й у кулінарних традиціях інших народів світу. При цьому для позначення цієї частини туші тварини часто використовують евфемізми. Наприклад, в англомовних країнах яєчка можуть називати «камінцями», «устрицями Рокі-Маунтінс», «устрицями прерій»… Яєчка ягняти в кулінарії часто називають «ягнячою піджаркою» (в оригіналі — «лемб фраєс»). В арабських країнах (наприклад, Лівані, Сирії чи Іраку) їх називають «байд ганам», а в Туреччині — «коч юмуртаси»: в обох випадках це означає «овечі яйця» (за аналогією з курячими). У деяких країнах Латинської Америки, де ця страва широко популярна, бичачі яєчка також відомі як «уевос де торо», тобто, як і в попередньому випадку, — «бичачі яйця». Ще цікавіше цей евфемізм звучить китайською — «ніу бао», що перекладається як «бичачий скарб». У греків це αμελέτητα, що приблизно означає «не згадувані». До речі, іспанське «кріадильяс» означає «маленькі служниці». )))

(на дві-три порції)

Інгредієнти:

• 800 грамів бичачих яєчок (видалити плівку й залежно від їхнього розміру розрізати навпіл або впоперек невеликими кружальцями)
• 5 зубчиків часнику (почистити й пропустити крізь часниковий прес)
• 1 яйце (злегка збити)
• 1 столова ложка листочків чебрецю
• Половина чайної ложки подрібненого перцю чилі
• Половина склянки панірувальних сухарів
• Оливкова олія, сіль і перець

Приготування:

1. У великій каструлі доводимо воду до кипіння й варимо в ній шматочки яєчок близько 10 хвилин.
2. Для приготування страви в одній невеликій мисці готуємо суміш панірувальних сухарів, часнику, чебрецю, гострого перцю, солі й перцю (до смаку) та добре перемішуємо. В іншу кладемо збите яйце.
3. Відварені шматочки м’яса виймаємо з каструлі й витираємо насухо.
4. У невеликому чавунному казані або сотейнику з високими бортами нагріваємо достатню кількість оливкової олії.
5. Шматочки м’яса по черзі вмочуємо в яйце та сухарну суміш і, коли олія почне кипіти, обережно опускаємо в неї яєчка та коротко смажимо з усіх боків загалом близько трьох хвилин.
6. Готове м’ясо викладаємо на паперові рушники.
7. Цю страву подають гарячою разом із гострим соусом.