Банановий пудинг

Банановий пудинг — це десерт, приготований із печива (часто савоярді), ніжного заварного крему, приправленого ваніллю, бананів, а також збитих вершків або меренги.

Я намагався знайти більш-менш значущу інформацію про історію походження цього десерту й витратив на це весь ранок. Однак не можу стверджувати, що результати моїх пошуків надто мене підбадьорили. Крім загального визначення, яке в різних варіаціях повторювалося з блогу в блог і яке я відтворив у попередньому абзаці, мені вдалося дізнатися не надто багато. Утім, із того, що я знайшов, можливо, ми з вами все ж спробуємо скласти бодай якусь відповідь на поставлене запитання.

Тисячоліттями банани культивували в Південній Азії та Океанії. У 650 році їх завезли араби до Північної Африки, а потім у дев’ятому-десятому століттях банани експортували звідти на південь Іспанії, до Кордовського халіфату. Найімовірніше, саме так від мусульманських завойовників, а можливо, просто мандрівників про цей фрукт дізналася Європа. Значно пізніше, уже в дев’ятнадцятому столітті, завдяки португальським колоністам банани почали вирощувати на Карибських островах. До кінця другої половини дев’ятнадцятого століття з Карибів банани потрапили на ринок Сполучених Штатів Америки. Цей останній факт можна назвати ключовим в історії походження бананового пудингу.

Місцеві кухарі (особливо в південних штатах, з якими часто й небезпідставно пов’язують народження цього десерту) дуже зацікавилися екзотичним фруктом. Багато хто з них почав пробувати додавати банани до вже наявних страв, серед яких, звісно, були пудинги й десерти із заварного крему, що потрапили до Америки з Великої Британії. Ба більше, за своєю структурою американський пудинг дуже нагадує британський трайфл, який складається з чотирьох шарів: заварного крему, фруктів, бісквітного коржа та збитих вершків.

Утім, у своєму первісному вигляді американський банановий пудинг готували без печива й навіть без бісквітного коржа. До нього входили лише банани, заварний крем і меренга.

Один із перших опублікованих рецептів бананового пудингу з’явився 1902 року в «Новій кулінарній книзі місіс Роджер», авторкою якої була відома американська письменниця й засновниця власної кулінарної школи Сара Тайсон Роджер. Трохи пізніше, наступного року, у книзі «Рецепти з Кентуккі» Мері Гарріс Фрейзер опублікували ще один рецепт бананового пудингу (його текст ми наводимо нижче разом із нашим рецептом пудингу). Характерно, що обидва рецепти не містили печива чи коржів.

Сучасний банановий пудинг можна приготувати двома способами: або його запікають, або настоюють у холодильнику. Останній спосіб популярніший серед кухарів. Не в усіх рецептах використовують справжній заварний крем.

Наш рецепт американського бананового пудингу можна вважати олдскульним. Хоча в ньому й використовуються не зовсім стандартні для таких випадків бісквітний корж і швейцарська меренга.

Інгредієнти для пудингу:

• Корж
• Швейцарська меренга

Інгредієнти для карамелізованих бананів:

• 4 великі банани (почистити й нарізати кружальцями завтовшки 1 см)
• 2 столові ложки світлого рідкого меду
• 50 грамів вершкового масла

Інгредієнти для заварного крему:

• 4 склянки незбираного молока
• 4 яєчні жовтки
• Третина склянки кукурудзяного крохмалю
• Пів склянки цукру
• 5–6 крапель ванільної есенції
• 2 столові ложки вершкового масла

Приготування:

1. Спочатку випікаємо бісквітний корж за нашим рецептом.
2. Тим часом у великій сковороді розтоплюємо вершкове масло, додаємо до нього мед, а потім карамелізуємо в цій суміші шматочки бананів.
3. Після цього готуємо заварний крем. Для цього змішуємо в невеликій каструльці цукор, крохмаль, трохи молока й жовтки. Вливаємо до отриманої суміші решту молока й добре перемішуємо. На слабкому вогні, постійно помішуючи, готуємо крем протягом 10–15 хвилин, доки він не почне пускати бульбашки. Знімаємо з вогню, додаємо ванільну есенцію та вершкове масло.
4. Далі, поки охолоджується заварний крем, готуємо швейцарську меренгу, керуючись рекомендаціями нашого блогу.
5. Беремо керамічну форму приблизного розміру 30×20 см. Вирізаємо корж за розміром форми й кладемо на її дно. Зверху викладаємо банани й поливаємо залишками карамелі. Потім викладаємо заварний крем, а на його поверхню — меренгу.
6. Форму з пудингом відправляємо в холодильник на 2–3 години.
7. Перед подаванням меренгу можна обробити газовим пальником, якщо він у вас є.

Рецепт бананового пудингу Мері Гарріс Фрейзер:

«Візьми пів дюжини бананів, почисть їх і наріж шматками завтовшки до одного дюйма, поклади у форму для випікання, покрий заварним кремом. Крем приготуй так: закип’яти одну пінту молока; злегка збий 3 яєчні жовтки й додай до молока разом із двома столовими ложками цукру; готуй, доки крем не загусне. З яєчних білків і гранульованого цукру приготуй меренгу. Виклади на крем. Постав у духовку на деякий час. Щойно меренга підрум’яниться, подавай до столу».

Як бачите, у 1903 році банановий пудинг складався з бананів, заварного крему й меренги. Невідомо, кому саме першому спало на думку додати до пудингу ще один шар, що складається з бісквітного ванільного печива.