Дуже простий суп із кабачків і капусти для маленької такої компанії та таємниця числа «4»

Ви, любителі добре, смачно й незвично поїсти, які регулярно заглядають до нас у гості, напевно звернули увагу на те, що більшість наших страв розрахована на чотирьох їдців. Мені складно судити, звідки, коли і як узялося це магічне число «4», та й не я це, звісно, започаткував, але в більшості рецептів, які трапляться вам на кулінарних сайтах, що безліччю населяють безкраї простори інтернету, у графі з кількістю порцій ви найчастіше побачите саме його. Усі інші числа (чомусь завжди парні), які зрідка його замінюють (6, 8, 10 або 2, наприклад), видаються лише випадковими похідними. Це таке саме загадкове число, як і сімка (сім днів створення світу, сім чудес світу, сім — сума цифр у номерному знаку мого автомобіля… — ха-ха! — і так далі), тільки в кулінарії. Насмілюся припустити, що число «4», найімовірніше, є своєрідною проєкцією на підсвідомість будь-якого кухаря (аматора чи професіонала), яка народилася безпосередньо з геометрії предметів, що оточують його на кухні. Стіл, стілець, обробна дошка, форма для випікання, деко, сковорода-гриль… Яка одна з основних морфологічних характеристик названих предметів? Правильно, їхня квадратна або прямокутна форма, що має, як відомо, чотири сторони. А яку, наприклад, мінімальну кількість людей можна посадити за квадратний стіл так, щоб зайняти його повністю? На це запитання легко відповість навіть маленька дитина. А може, «4» — це якась гармонійна, сформована століттями формула ідеальної сім’ї або оптимальної застільної компанії? Утім, саме в цих двох випадках я поставив би відповідно на «5» і «3» — із відомих вам причин. )))

Хай там як, але в нашій підсвідомості це число теж засіло, і воно присутнє практично в усіх наших рецептах. Хоча в реальному житті (крім тих випадків, коли в нас гості), а не на папері, нам майже завжди доводиться ділити його на два. Просто тому, що наша сім’я складається лише з двох людей — мене і Юлі, — маленької такої компанії…

Ось і цей рецепт супу з кабачків і капусти за об’ємом та кількістю інгредієнтів розрахований на чотирьох, а готувати й їсти ми його будемо вдвох. Але насмілюся запевнити вас, що це ніяк не позначиться на його смаку. Тож можете ділити й множити всі його складники, скільки душі завгодно або наскільки цього вимагатиме необхідність.

Цей суп не прив’язаний до певного сезону, хоча за густотою (а він має бути справді густим!) і насиченістю більше тяжіє до того, щоб підкріплювати сили й зігрівати в холодну погоду — тут не обов’язково йдеться про зиму. Водночас його приготовано лише з овочів, а тому він досить легко сприймається організмом (за годину ви забудете, що їли цей суп).

Готувати такий суп зовсім не складно. Достатньо не поспішаючи підрум’янити на сковороді кабачки, зелену цибулю та черемшу. Потім скласти все це в каструлю (ми беремо чавунний казан — це найкращий вид посуду для таких цілей), додати савойську капусту й помідори (свіжі або консервовані), дрібку розмарину та, як завершальний штрих, натерти трохи пармезану. А вже коли казан з усім його вмістом опиниться в духовці, зручно вмоститися в м’якому кріслі з чудовою книжкою в руках на дві, а може, й усі три години. Щоправда, зовсім ненадовго вам усе-таки доведеться кілька разів відволіктися від читання, але це майже не рахується. ))

У якомусь віддаленому сенсі наш суп нагадує рецепт португальського супу калду верде. Але знаєте, зі свого досвіду можу вам по секрету зізнатися, що в кулінарії все саме так: «Стривайте-стривайте, десь колись я вже таке зустрічав/ла…»

(на 4 порції)

Інгредієнти:

• 2 великі кабачки (очистити від шкірки й нарізати кружальцями)
• Невелика головка савойської капусти (розібрати на листки, видалити грубі частини, нарізати довгастими клаптиками)
• 150 грамів білої квасолі (замочити на ніч)
• 1 банка консервованих помідорів у власному соку
• 2 пучки листя шпинату (видалити черешки)
• 1 пучок зеленої цибулі (нарізати смужками)
• Половина пучка черемші
• 2 літри овочевого бульйону
• Свіжовичавлений сік половини лимона
• 1 чайна ложка сушеного розмарину
• Один шматок скоринки пармезану (ви можете запитати про неї в будь-якому сирному відділі, де продають пармезан, — там така скоринка завжди залишається й коштує зовсім недорого)
• 100 грамів хлібних крихт
• 1 чайна ложка цукру
• 4 столові ложки гремолати
• Оливкова олія
• 2 дрібки сушеного перцю чилі великими пластівцями
• Морська сіль грубого помелу

Приготування:

1. Перед приготуванням основної страви нам необхідно приготувати овочевий бульйон і квасолю.
2. Нагріваємо духовку до 170 градусів.
3. У середній сковороді на оливковій олії коротко обсмажуємо зелену цибулю та черемшу. Викладаємо на тарілку.
4. У тій самій сковороді смажимо кабачки з обох боків, доки вони не підрум’яняться.
5. Перекладаємо кабачки, зелену цибулю та черемшу у великий чавунний казан, додаємо помідори, капусту, овочевий бульйон (пів літра залишаємо для квасолі), сирну скоринку, розмарин і перець чилі. Доводимо до кипіння й відправляємо в духовку готуватися під кришкою на 1,5 години.
6. Тим часом бланшуємо шпинат упродовж 30 секунд, відкидаємо на друшляк і відразу промиваємо під проточною холодною водою. Даємо стекти.
7. Кладемо в блендер квасолю та відкладений овочевий бульйон, перебиваємо до ніжної однорідної маси. Потім протираємо її крізь дрібне сито.
8. Готуємо гремолату за нашим рецептом.
9. Через півтори години дістаємо суп із духовки, додаємо шпинат, квасолеву суміш, лимонний сік, хлібні крихти й цукор. Солимо та обережно перемішуємо. Доводимо до кипіння й знову ставимо в духовку на 20 хвилин.
10. Подаємо гарячим разом із гремолатою.