Мексиканський суп із гарбуза, або «сопа де калабаса»

Мексиканський суп із гарбуза, або «сопа де калабаса», за своєю густою консистенцією та ніжною текстурою мало чим відрізняється від добре знайомого всім нам гарбузового супу-пюре, який у нас особливо часто готують маленьким дітям. Клімат Мексики дуже різноманітний: поряд зі спекотними прибережними районами тут є посушливі плато, помірні високогір’я та холодні гірські зони. Гарбузовий суп у мексиканській кухні подають як гарячим, так і охолодженим; вибір температури залежить від конкретного рецепта й сезону.

Мексиканці починають готувати такий суп достоту так само, як і ми: вони варять або запікають шматочки гарбуза до дуже м’якого стану, після чого розминають їх виделкою або перебивають у блендері, доки не вийде однорідна пюреподібна кашка, яку потім розбавляють курячим або овочевим бульйоном. Як і ми, вони іноді посилюють смак свого гарбузового супу молоком або жирними вершками. А от далі починаються відмінності. Ну, по-перше, сопа де калабаса буває гострим і дуже гострим. Для цього його щедро приправляють пекучим місцевим перцем «поблано» (або «анчо», якщо він у сушеному вигляді). По-друге, нерідко в ньому з’являються зовсім незвичні для нашого варіанта гарбузового супу інгредієнти — помідори та солодкий перець. По-третє, якщо наш аналогічний суп завжди вегетаріанський, то мексиканський сопа де калабаса приблизно через раз містить у своєму складі бекон або гостру місцеву ковбасу зі свинини, яка, подібно до іспанської чоризо, має яскраво-червоний колір (тільки чоризо цей колір надає паприка, а мексиканській ковбасі — перець чилі). По-четверте, мексиканський гарбузовий суп приправляють орегано, кмином і коріандром, тоді як ми використовуємо для цього лише сіль і перець (у солодкій версії — цукор або мед). Нарешті, цікавий і той факт, що гарбузи в Мексиці зазвичай зеленого кольору, тоді як для нас звичний колір гарбуза — завжди помаранчевий.

Сопа де калабаса також поширений у деяких південних штатах США, особливо в Техасі. Його традиційно можна зустріти тут на святковому столі в День подяки.

Упевнений, що цей варіант сопа де калабаса вам неодмінно сподобається і стане нерідким гостем на вашому обідньому столі — особливо в прохолодну, похмуру погоду, коли хочеться з’їсти чогось поживного, зігрівального й комфортного. Тим паче, що готується такий суп досить просто. Гостроту супу можна коригувати залежно від ваших смакових уподобань і з огляду на дітей, якщо вони також братимуть участь у трапезі.

(розраховано на 4 порції)

Інгредієнти:

• 500 грамів м’якоті гарбуза (нарізати прямокутними скибочками завтовшки близько 0,8 см)
• 350 грамів помідорів (зняти шкірку й грубо порубати)
• 200 грамів солодкого перцю червоного або жовтого кольору
• 200 грамів жовтої цибулі (почистити й подрібнити)
• 3–4 великі зубчики часнику (почистити й розчавити ножем)
• Половина чайної ложки кмину (коротко обсмажити й розтерти в ступці)
• Півтори чайної ложки сушеного орегано
• Половина чайної ложки насіння коріандру (коротко обсмажити й розтерти в ступці)
• Половина чайної ложки сушених пластівців перцю чилі (або до смаку)
• 800 мл курячого бульйону
• 180 мл білого вина
• 160 мл жирних вершків, плюс іще трохи для подавання
• 100 грамів чоризо (зняти оболонку й нарізати невеликими кубиками) або 8 тонких смужок бекону
• Пара столових ложок свіжого листя кінзи (для прикрашання)
• Оливкова олія
• Сіль, перець

Приготування:

1. Нагріваємо духовку до 210 градусів. Застеляємо деко фольгою.
2. У мисці середнього розміру змішуємо скибочки гарбуза, 60 мл олії, половину чайної ложки орегано, половину чайної ложки солі та пару щедрих дрібок чорного перцю. Перекладаємо на деко й запікаємо в духовці близько пів години.
3. Поки готується гарбуз, нагріваємо в сковороді на сильному вогні 40 мл олії та обсмажуємо солодкий перець з усіх боків, доки він не стане м’яким, а боки не почорніють. Перекладаємо на дошку, очищаємо від шкірки й насіння. Нарізаємо смужками.
4. Одночасно з цим у великому сотейнику з масивним дном нагріваємо на середньому вогні 60 мл олії та смажимо часник близько хвилини, доки він не почне пахнути. Додаємо цибулю й продовжуємо готувати, час від часу помішуючи, протягом 7–8 хвилин. За цей час вона має трохи підрум’янитися й стати м’якою. Додаємо помідори, вино, коріандр, кмин і решту орегано. Продовжуємо готувати, доки вино не випарується. Це може тривати ще 4–5 хвилин.
5. Коли гарбуз буде готовий, перекладаємо його в сотейник, вливаємо бульйон і доводимо до кипіння. Готуємо на слабкому вогні близько 10 хвилин, доки гарбуз не стане остаточно м’яким. Наприкінці додаємо сюди ж вершки й перебиваємо вміст сотейника за допомогою занурювального блендера до стану ніжного супу-пюре. Солимо й перчимо до смаку.
6. У середній сковороді обсмажуємо ковбасу або бекон.
7. Розливаємо сопа де калабаса по сервірувальних тарілках і подаємо з топінгом із вершків, чоризо (або бекону), прикрасивши листям кінзи.