Суп-пюре зі шпинату й часнику, присмачений грецьким йогуртом

Хіба є на світі такі люди, яким не подобається смачна й корисна їжа? Дивлячись, як здивовано здіймаються ваші брови, а на обличчях з’являється саркастична усмішка, починаю здогадуватися, що залишився цілковито незрозумілим. Адже щойно ви, мабуть, дійшли помилкового висновку, що моє запитання має суто риторичний характер і поставлене лише з однією метою — збільшити кількість знаків у тексті, чи не так?! Ну й даремно, зауважу я вам, адже така, здавалося б, неможлива група людей існує і є досить численною. Це мені достеменно відомо, і більше того, серед них я регулярно зустрічаю свою сумну вірменську фізіономію. Тут, братці, — уже не знаю, на жаль це чи ні, — спостерігається ось яка найпростіша прогресія: що смачніша й корисніша їжа, то більше (більше в значенні «ще більше») мені хочеться її з’їсти. А все тому, що «гальма» в мене в таких ситуаціях працюють вкрай погано, а якщо чесно — взагалі не працюють. Хіба що потім, коли сиджу, як завжди, з повним животом, у відчаї рву на голові волосся й гірко називаю себе останніми словами! Тільки користі з того… Сьогоднішній середземноморський суп-пюре зі шпинату й часнику, присмачений йогуртом і лимонним соком, саме й належить до цієї фатальної для мене категорії. 😊

Говорячи про середземноморські супи, слід було б передусім зазначити, що їхніми найпоширенішими інгредієнтами є бобові (квасоля, нут, сочевиця, горох), усілякі овочі, зокрема листові та коренеплоди, а також різноманітна зелень.

Ще одним загальним правилом для таких супів є те, що їх частіше готують на оливковій олії з травами, ніж на тваринному жирі, вершках або вершковому маслі. У деяких середземноморських супах усе ж трапляються загусники, які роблять їхню консистенцію кремоподібною, але це радше суміші на кшталт яєчно-лимонного соусу й подібні до нього.

Водночас однією з причин, що перетворюють подібні супи на такі комфортні й поживні страви, здатні задовольнити потреби в усіх необхідних для організму компонентах навіть тих, хто займається важкою фізичною працею (наприклад, у полі), є наявність великої кількості оливкової олії.

М’ясо, звісно, також іноді входить до складу супів, які ми розглядаємо, але, як і у випадку з багатьма іншими стравами середземноморської кухні, трапляється це нечасто, а якщо вже й випадає зустріти в класичному середземноморському супі м’ясо, то зазвичай у невеликій кількості. Трави, які використовують у м’ясних супах, добирають так, щоб не лише облагородити страву вишуканим ароматом, а й значно полегшити перетравлення основного інгредієнта. Постійне приготування середземноморських супів — чудовий початок для переходу вашої родини на здоровішу в усіх сенсах середземноморську дієту. Вони смачні, легкі, корисні, ніколи не набридають і тому практично ні в кого не викликають особливих заперечень — ані в дорослих, ані в дітей.

У самій назві нашого супу без жалю розкрито всі секрети його чудового смаку й не менш апетитного запаху, тому немає жодної потреби вдаватися до банальних описів, звідки береться «те», а звідки «це», і які «нотки» виявляються в післясмаку. Готуйте та їжте, там розберетеся самі.

(розраховано на дві-три порції)

Інгредієнти:

• 1 великий пучок шпинату вагою близько 300 грамів (грубі стебла видалити й ретельно промити)
• 150 грамів зеленої квасолі (відварити)
• 2 великі головки часнику (зрізати невелику частину верхівки в кожної, щоб трохи відкрити м’якоть)
• 1 пучок зеленої цибулі вагою близько 70 грамів (крупно посікти лише зелені частини, решту залишити для інших страв)
• 50 грамів листя петрушки, плюс іще трохи для подавання
• Третина чайної ложки подрібненого зеленого перцю чилі без насіння (або до смаку)
• 1 чайна ложка сушеного орегано
• 500 мл курячого бульйону
• 150 грамів жирного грецького йогурту
• 1 столова ложка лимонного соку
• Оливкова олія
• Морська сіль середнього помелу

Приготування:

1. Почнімо із часнику. У великому сотейнику нагріваємо 40 мл оливкової олії й на слабкому вогні під кришкою смажимо часник, доки він не стане м’яким. Готовність перевіряємо зубочисткою. Потім кладемо часник на дошку, розбираємо на зубчики й пальцями вичавлюємо м’якоть. Перекладаємо в миску та виделкою розминаємо до пюреподібної консистенції. Відкладаємо.
2. У той самий сотейник вливаємо таку саму кількість оливкової олії й на середньому вогні коротко пасеруємо шпинат, зелену цибулю та петрушку, помішуючи. Через 2–3 хвилини додаємо курячий бульйон та орегано, доводимо до кипіння. На слабкому вогні продовжуємо готувати ще 3–4 хвилини. Вимикаємо вогонь і даємо повністю охолонути.
3. Потім викладаємо в бульйон часник, квасолю та перець чилі, після чого занурювальним блендером перебиваємо суп до кремоподібної консистенції. Додаємо йогурт і лимонний сік. Солимо до смаку й добре перемішуємо. Тепер перед вами відкриваються дві перспективи: одразу подати суп кімнатної температури або поставити його в холодильник на 1–2 години й подавати до столу охолодженим.
4. Перед подаванням розливаємо суп по порційних тарілках, збризкуємо оливковою олією та прикрашаємо гілочками петрушки.