Французький томатний суп велют
ДО ОБРАНОГО
Перед вами класичний рецепт французького супу зі свіжих стиглих помідорів під назвою «велют». З такою назвою нашим читачам уже доводилося стикатися під час знайомства з однойменним соусом, який є одним із п’яти материнських соусів, без яких уявити французьку кухню практично неможливо!
Шовковисто-гладкий за текстурою, густий за консистенцією й надзвичайно насичений за смаком, цей суп — чудове поєднання затишку та поживності, а також, можливо, один із найкращих способів використати стиглі літні помідори в розпал їхнього сезону! Суп велют готується без складних прийомів, однак увесь процес займає близько години. Крім основного інгредієнта, помідорів, у його складі неодмінно є цибуля, часник і спеції, які надають йому потрібної пікантності.
Цей чудовий суп готується так само просто, як і більшість інших овочевих супів, — у легкому бульйоні (зазвичай курячому або овочевому) варимо овочі, а потім пюруємо їх за допомогою занурювального блендера. Що справді відрізняє суп велют від решти перших страв цієї категорії, так це те, що до нього додаємо ру — суміш рівних частин масла та борошна. Потрапляючи в бульйон, ру робить суп густішим і надає йому неповторної оксамитової текстури (звідси, найімовірніше, й виникла така назва). Наявність вершкового масла трохи пом’якшує характерний помідорний смак велюту.
Загалом майже так само починається приготування соусу велют — із легкого бульйону (наприклад, курячого, грибного тощо), який потім загущуємо ру, що надає соусу його неповторної текстури…
Для цього французького супу постарайтеся використати найстигліші, найчервоніші помідори, які тільки зможете знайти. Що стигліші й червоніші помідори, то солодший і яскравіший смак вони матимуть! Якщо помідори недостатньо стиглі, то суп велют, найімовірніше, набуде неприємного кисло-терпкого присмаку.
Вибір пропорцій помідорів та інших інгредієнтів у цьому супі доволі демократичний. Незалежно від того, який сорт помідорів ви використовуєте, на один літр супу вам знадобиться щонайменше чотири склянки нарізаних кубиками помідорів, що відповідає 800 грамам початкового продукту.
У жодному разі не використовуйте для приготування цього супу консервовані помідори! Ви зіпсуєте суп!
Якщо вам подобається помірна пікантність у супі, додайте до нього третину чайної ложки перцю чилі. Якщо ви взагалі не хочете використовувати спеції, просто забудьте про них.
Сподіваюся, вам сподобається цей суп так само сильно, як він сподобався нам! Особисто я залишився в цілковитому захваті від його солодкуватого й абсолютно природного смаку стиглих помідорів у поєднанні зі зігрівальними нотками гвоздики та перцю чилі. Цей суп можна їсти як теплим, так і холодним.
(розраховано на чотири порції)
Інгредієнти для супу:
- 1 кг стиглих помідорів сорту сливка (грубо посікти)
- 1 середня головка жовтої цибулі (почистити й грубо посікти)
- 3 великі зубчики часнику (почистити й розчавити ножем)
- Третина чайної ложки добре подрібненого перцю чилі без насіння
- 4 гвоздички
- 30 г вершкового масла
- 1 столова ложка рідкого меду
- 800 мл курячого або овочевого бульйону
- Сметана (для подавання)
- Сіль (до смаку)
Інгредієнти для ру:
- 50 г вершкового масла
- 50 г звичайного борошна
Приготування:
- У великій сковороді з товстим дном на середньому вогні розтоплюємо столову ложку вершкового масла, після чого обсмажуємо в ньому цибулю, часник і перець чилі близько 8 хвилин, час від часу помішуючи.
- Потім додаємо помідори, бульйон і гвоздику. Доводимо до кипіння й готуємо на слабкому вогні під кришкою 40 хвилин.
- Після цього перебиваємо суп занурювальним блендером до однорідного ніжного стану. Вимикаємо вогонь і протираємо суп крізь дрібне сито в чисту миску.
- У великому сотейнику розтоплюємо решту вершкового масла й поступово всипаємо сюди борошно, постійно помішуючи, доки суміш не стане досить густою. Починаємо вливати сюди суп — по склянці за раз, продовжуючи постійно помішувати, щоб не утворювалися грудочки.
- Коли весь суп опиниться в сотейнику, додаємо до нього сіль і мед.
- Подаємо суп зі сметаною.
- За бажанням можете прикрасити суп листочками базиліку або петрушки.
КОМЕНТАРІ