Швейцарський шоколадний рулет зі збитими вершками й ромом
ДО ОБРАНОГО
Думаю, серед вас знайдуться ті, хто вже куштував колись швейцарський шоколадний рулет. Щиро сподіваюся також, що його було приготовлено руками сумлінного кондитера й цей ваш досвід був позитивним. Особливо добрий він зимового дня, морозного й сонячного, з великою чашкою заварного Earl Grey із часточкою лимона. Якщо ж цього ще жодного разу у вашому житті не траплялося й ви досі перебуваєте в непробачному невіданні щодо існування одного з найсмачніших і найлегших у приготуванні тортів у світі, то сьогодні я надам вам таку щасливу можливість.
Але спершу трохи етимології. Назву «швейцарський рулет» уперше помітили 1897 року, а її друга частина, вочевидь, була запозичена у французькій мові від явно спотвореного roulade або від ближчого за вимовою roulette. Як я вже колись писав в одній із попередніх публікацій про солодкі рулети (а їх було всього дві: «Бісквітний рулет із домашньою нутеллою та граппою по-чечинськи, або “Чечина ас Тронко”» і «Бісквітний рулет із маскарпоне, домашньою граппою та фісташками»), уживання слова «швейцарський» у цій назві — трохи притягнуте за вуха. Адже до Швейцарії цей рулет має не зовсім прямий стосунок, хоча деякі кулінарні історики й стверджують протилежне. Прислухаючись до таких фахівців, усе ж необхідно пам’ятати про те, що крім швейцарської версії походження цього десерту існує французька, італійська, німецька, австрійська й навіть російська! Очевидно, коректніше і, головне, логічніше було б надати швейцарському рулету статус інтернаціональної страви, попри його так демонстративно позначену належність. ))
У деяких зі згаданих країн рулет є обов’язковою частиною новорічного або різдвяного столу. Наприклад, у Франції його називають Buche de Noel («Різдвяне поліно»), і коріння приготування цього десерту сягає тут ще дванадцятого століття. Заздалегідь вибране поліно напередодні Різдва змащували вином і вершковим маслом, а потім спалювали в домашньому вогнищі. Попіл від такого поліна зберігали до наступного року. При цьому вважалося, що він приносить у дім достаток і удачу, а також відлякує всілякі негаразди.
До речі, спочатку солодкі рулети робили з начинкою з фруктового джему, а моду на них, якщо вірити історикам, започаткувала сама Вікторія, королева Англії. Згодом, завдяки своїй відносній доступності, рулет став популярним не лише серед августійших осіб, а кількість його варіантів істотно збільшилася…
Між іншим, у США (як, власне, і в нас) швейцарський рулет готують переважно з джемовим прошарком. За океаном його називають jelly roll («рулет із джемом»), а в нас — «рулет із повидлом» або просто «рулет».
Сьогодні ж ми з вами готуватимемо класичний швейцарський шоколадний рулет зі збитими вершками й ромовим просоченням.
(на десять порцій)
Інгредієнти для коржа:
- 50 грамів просіяного пшеничного борошна
- 30 грамів просіяного какао-порошку плюс іще трохи для дека й посипання рушника
- 100 грамів цукру
- 3 великі яйця (вагою 170 грамів без шкаралупи) плюс 2 великі яєчні жовтки (вагою 40 грамів)
- 60 грамів вершкового масла (розтопити й дати охолонути)
- Рафінована рослинна олія
- Дрібка солі
Інгредієнти для начинки:
- 250 мл жирних вершків (для збивання)
- 25 грамів цукру
- 1 чайна ложка ванільного екстракту
Інгредієнти для сиропу:
- 40 грамів цукру
- 50 мл води
- 30 мл світлого рому
Інгредієнти для подавання:
- Какао-порошок
Приготування:
- Готуємо духовку й деко: першу нагріваємо до 220 градусів, а деко (приблизними розмірами 31×38 см) змащуємо рослинною олією, накриваємо пергаментним папером і знову змащуємо олією. Наприкінці посипаємо какао-порошком.
- Змішуємо в мисці сухі інгредієнти: какао-порошок, борошно й сіль.
- У маленькому сотейнику змішуємо яйця, жовтки й цукор. Встановлюємо на водяну баню і, постійно збиваючи міксером на середній швидкості, готуємо протягом приблизно двох хвилин, поки цукор повністю не розчиниться, а суміші все ще можна буде торкнутися пальцем. Після цього збільшуємо швидкість міксера до високої й продовжуємо готувати ще 4 хвилини, поки суміш не стане блідою та густою.
- Потім додаємо до яєць суміш какао й борошна, акуратно перемішуємо за допомогою силіконової лопатки. Коли вміст сотейника стане майже однорідним, по його бічній стінці невеликою цівкою вливаємо розтоплене вершкове масло. Обережно змішуємо.
- За допомогою ложки невеликими порціями переносимо тісто на підготовлене деко. Вирівнюємо й запікаємо в духовці від 6 до 7 хвилин.
- Тим часом чистий кухонний рушник посипаємо какао-порошком. Гострим тонким ножем проходимося по периметру коржа. Перевертаємо на підготовлений рушник і видаляємо пергаментний папір.
- Згортаємо теплий корж у рулет разом із кухонним рушником і даємо охолонути.
- Поки остигає корж, готуємо ромовий сироп. Для цього в маленькому сотейнику змішуємо цукор і воду. Доводимо до кипіння. Після цього встановлюємо найменший вогонь і чекаємо, поки цукор повністю розчиниться. Знімаємо з вогню, додаємо ром і даємо повністю охолонути.
- Розгортаємо корж до початкового стану й щедро змочуємо його поверхню остиглим ромовим сиропом.
- Збиваємо вершки, ванільний екстракт і цукор до м’яких піків та наносимо отриману масу на корж, залишаючи по всьому периметру відступ завширшки близько 1,5 см. Дуже акуратно, без натиску, згортаємо корж разом із начинкою в рулет (за потреби й для збереження форми фіксуємо край рулету зубочистками).
- Даємо рулету постояти в холодильнику (від 30 хвилин до 3 годин).
- Перед подаванням посипаємо какао-порошком.
КОМЕНТАРІ