Кукурудза в плавленому сирі, або «елоте кесо»

Іспанське слово «elote» означає кукурудзяний качан із розвиненими зернами. Воно походить від науатльського «elotl». У ранній латиноамериканській культурі цей термін застосовували до того виду чи, точніше, стану кукурудзи, який було зручніше перевозити. Особливо часто він використовувався серед корінних народів, які традиційно не вели осілого способу життя й постійно пересувалися з місця на місце. «Elote queso» дослівно перекладається як «сирна кукурудза».

Коріння походження елоте тягнеться до часів розквіту ацтекської цивілізації в Америці. Тут вирощували й використовували в їжу цю культуру за багато століть до фатальної появи Христофора Колумба з його експедицією. Для переважної більшості місцевих племен кукурудза була не лише одним з основних продуктів харчування, а й у багатьох випадках — універсальною валютою, як свого часу спеції на євразійському континенті.

Відтоді минуло багато часу, але й сьогодні кукурудза залишається головним інгредієнтом у безлічі страв, приготованих тепер уже прямими нащадками давніх ацтеків, мексиканцями. У сучасній Мексиці, особливо в столиці країни Мехіко, ви зустрінете надзвичайно популярну серед її мешканців і різноманітну вуличну їжу, основою якої, втім, залишається все та сама кукурудза. Елоте, обов’язкову страву типового вуличного меню, зазвичай заправляють під час подавання вершковим маслом, майонезом, сиром і перцем чилі. Це найсмачніший, найдоступніший і найходовіший (із двох зазначених раніше причин) товар вуличних торговців.

У широкому асортименті снеків, що продаються на людних вулицях Мехіко, є також схожа на елоте страва з кукурудзи, яка називається «ескітес». В ескітес зерна майже завжди зрізають із кукурудзяних качанів і продають у паперових стаканчиках із тими самими приправами, що й елоте. В елоте (звісно, якщо йдеться не про елоте кесо) кукурудза готується просто з качанами.

Елоте не лише вважається примою вуличної їжі Мехіко, а й незмінно входить до меню практично всіх столичних закладів громадського харчування — починаючи з фешенебельних ресторанів із мексиканською кухнею, розташованих у центральній частині міста, і закінчуючи непрезентабельними на вигляд вагончиками, припаркованими у вузьких вуличках або просто на узбіччі основних магістралей, де все те саме готують не гірше, але в рази дешевше.

Найважливішим компонентом будь-якого елоте кесо є, звичайно ж, сир. Для цієї страви найчастіше використовуються мексиканські сири, призначені для кесадильї, тонкого коржа чи тортильї, начиненої переважно сиром, який добре плавиться. В оригінальних рецептах елоте кесо це можуть бути, наприклад, такі відомі мексиканські бренди, як Чихуахуа або Супремо. Знайти названі сири в наших магазинах украй проблематично, якщо взагалі можливо, тому можете сміливо замінити їх італійською моцарелою чи навіть грузинським сулугуні, який теж чудово плавиться.

Отже, сир, що легко плавиться, смажена кукурудза, свіжа кінза, халапеньйо або анчо, часник — ось усе чи майже все, що потрібно для класного елоте кесо. Так, іще вам знадобляться кукурудзяні чипси, за допомогою яких ви це розкішне елоте їстимете.

(розраховано на шість-вісім порцій)

Інгредієнти:

• 4 великі й не надто старі качани кукурудзи, смажені на сковороді або на грилі (зрізати зерна)*
• 1 середній пучок кінзи вагою приблизно 100 грамів (розібрати на тонкі гілочки з листочками)
• 3 великі зубчики часнику (очистити від шкірки й добре подрібнити)
• 1 чайна ложка (або до смаку) подрібненого халапеньйо чи зеленого перцю чилі без насіння
• Третина чайної ложки анчо
• По 200 грамів сулугуні та моцарели (натерти на середній тертці)
• 40 грамів вершкового масла
• 30 грамів кукурудзяного крохмалю
• Півтори склянки незбираного молока
• Оливкова олія
• 1 чайна ложка солі
• Кукурудзяні чипси (за бажанням)

Приготування:

1. У великій сковороді нагріваємо вершкове масло й таку саму кількість оливкової олії. Всипаємо часник і обидва види перцю. Готуємо на слабкому вогні, помішуючи, протягом 2-3 хвилин. При цьому бажано не допустити, щоб часник став коричневим.
2. Потім додаємо крохмаль і мішаємо, поки все в сковороді ним не вкриється, після чого відразу вливаємо молоко та продовжуємо готувати, поки суміш не стане однорідною.
3. Зменшуємо вогонь до слабкого й додаємо обидва види сиру. Коли сир повністю розчиниться, знімаємо з вогню, всипаємо кукурудзу, кінзу та сіль.**
4. Добре перемішуємо й подаємо до столу разом із кукурудзяними чипсами.

Примітка:

*Можна також попередньо відварити качани кукурудзи, а потім зрізати зерна й обсмажити в олії.

**За бажання можна також додати пів склянки жирної сметани. Цей крок допоможе зробити смак елоте насиченішим.