Курка, тушкована в чанкі-сальсі з бальзамічним оцтом по-техаськи

Техас уже давно й зовсім не даремно схибнувся на своєму дивовижному кулінарному феномені, який тут скорочено називають «текс-мекс». Неважко здогадатися, що ця назва з американського новоязу народилася завдяки арифметичному складанню перших половин двох інших назв — Техасу й Мексики. Текс-мекс — це напрям у кулінарії, стиль у їжі й, зрештою, різновид місцевої кухні, сповненої вишуканих ароматів фахітас, начос і чилі кон кесо. Текс-мекс — невіддільна й значна частина культурних традицій Техасу від кінця вісімнадцятого століття.

Сьогодні кухня текс-мекс популярна на всій території Сполучених Штатів Америки, а завдяки таким великим ресторанним мережам, як Chili’s і Chipotle, вона стала широко доступною й за межами Техасу. Водночас текс-мекс далеко не завжди була настільки улюбленою й шанованою, як сьогодні. У минулі часи американці ставилися до неї навіть із презирством.

Історія кухні текс-мекс тісно пов’язана з історією самого штату Техас. Іспанія вторглася в Мексику на самому початку шістнадцятого століття й упродовж наступних двох століть насаджувала тут власні колонії, нав’язуючи корінному населенню свої економічні, культурні та релігійні традиції. Завдяки цьому змішанню місцевих та іспанських традицій тут народилася нова культура. Повною мірою це стосується й мексиканської кухні. Мексиканці, здобувши до 1821 року незалежність від Іспанії, встигли познайомитися з більшістю гастрономічних уподобань, властивих іспанській кухні того періоду, включно з інгредієнтами, способами приготування їжі й навіть окремими рецептами.

Техас проголосив незалежність від Мексики 1836 року й став частиною Сполучених Штатів 1845 року. Техасько-мексиканська кухня складалася задовго до приєднання Техасу до США: іспанські поселенці принесли в регіон пшеницю та велику рогату худобу, поєднавши їх із місцевими традиціями кукурудзи, квасолі й перцю. Згодом прикордонна культура додала страви різних епох: начос, наприклад, з’явилися в П’єдрас-Неграсі 1943 року, тоді як барбакоа має набагато давніше карибське й мексиканське коріння. Ці нові страви почали набирати популярності в місцевих ресторанах і являли собою зразки мексиканської кухні.

Термін «текс-мекс» спочатку не мав жодного стосунку до кухні. Він був абревіатурою назви Техасько-Мексиканської залізниці, спорудженої в Південному Техасі 1877 року. Пізніше цей термін використовували для позначення техано, а ще пізніше ним почали називати кухню техано.

1972 року англійська письменниця Діана Кеннеді написала кулінарну книжку, де назвала техаську мексиканську кухню неавтентичною. Вона використала для неї назву текс-мекс, яка завдяки Кеннеді прижилася й стала популярною. Попри те що письменниця вживала цей термін у негативному контексті, вона фактично легітимізувала існування кухні з новою назвою текс-мекс. Після цього на текс-мекс звернули увагу: вона стала частиною американської гастрономічної культури й здобула заслужену повагу в американському суспільстві.

Сьогодні текс-мекс знають у всьому світі. У техасько-мексиканській традиції особливо поширена квасоля пінто, яку часто подають цілою або обсмажують і розминають для frijoles refritos. Чорну квасолю широко використовують у регіональних кухнях самої Мексики, тому відмінності між двома традиціями краще шукати в поєднанні інгредієнтів і способах приготування. Мексиканські буріто маленькі, і, як правило, в їхній начинці зовсім небагато інгредієнтів. Буріто текс-мекс, навпаки, гігантські, із безліччю компонентів, використаних для начинки. Чимічанга — страва, що однозначно належить до текс-мекс. А хіба можна порівняти кесадильї текс-мекс з усім різноманіттям їхніх топінгів із примітивними мексиканськими — «тортилья-сир-тортилья»?!

Сьогодні я познайомлю вас із рецептом курки, тушкованої в чанкі-сальсі з бальзамічним оцтом. І сама ця страва, і томатний соус «чанкі-сальса» є типовими представниками кухні текс-мекс.

(розраховано на чотири-шість порцій)

Інгредієнти:

• 1 молоде курча вагою до 1,5 кг (зрізати м’ясо з кісток і нарізати невеликими шматочками)
• 600 мл чанкі-сальси
• Третина склянки бальзамічного оцту
• 1 невеликий пучок кінзи (листя з тонкими гілочками)
• Чверть склянки оливкової олії
• Сіль, перець

Приготування:

1. Спочатку готуємо чанкі-сальсу, звернувшись до рекомендацій у рецепті з нашого блогу. Даємо їй настоятися 3–4 години.
2. Солимо й перчимо курча. Даємо постояти пів години.
3. У великій глибокій сковороді з масивним дном нагріваємо на середньому вогні оливкову олію й упродовж 10–12 хвилин обсмажуємо в ній шматочки курчати, помішуючи.
4. Додаємо сюди ж чанкі-сальсу та бальзамічний оцет. Доводимо соус до кипіння, зменшуємо вогонь до слабкого й готуємо курча під кришкою 4–5 годин.
5. Готове м’ясо за допомогою двох виделок розбираємо на волокна.
6. Прикрашаємо гілочками кінзи й відразу подаємо до столу.