Лазанья з овочами та моцарелою під вершковим соусом

Іноді складається враження, що майже кожен, хто вміє готувати, має власний рецепт лазаньї. Але чи замислювалися ви коли-небудь, звідки походить ця дивовижна й у всіх сенсах зручна страва? Як і більшість найвідоміших у світі рецептів страв, рецепт лазаньї сягає корінням далеких давніх часів — культури, яка подарувала людству багато такого, без чого важко уявити наше сучасне життя. Йдеться про Грецію.

Коли 146 року до нашої ери римляни вторглися до Греції та окупували її землі, уже тоді в грецькій мові було слово «лаганон», що означало тонко розкачане тісто, нарізане смугами. Судячи з усього, це й був предок сучасної лазаньї. Хоча греки й не є авторами всієї тієї неймовірної кількості страв із різних видів пасти, проте цілком точно найдавніші їхні види, до яких належить і лазанья, з’явилися завдяки давньогрецькій кухні.

Сучасну лазанью, що плаває у великій кількості томатного соусу, вперше представили в Неаполі в середні віки. Спеціально приготовану для дуже великої кількості їдців лазанью подавали на площах у великі свята або під час визначних державних подій. Тоді як традиційна італійська лазанья являла собою рагу (суміш м’яса й овочів) із великою кількістю пармезану в кожному шарі пасти, італійські емігранти, які масово виїхали до Америки, створили в цій країні власну дуже різноманітну й потужну культуру приготування пасти, насамперед лазаньї. Американська лазанья була набагато поживнішою й «м’ясистішою», ніж її старша італійська сестра. Тут до лазаньї стали додавати свинину, яловичину, а також смажені овочі та шпинат.

(на 6 порцій)

Інгредієнти:

• 2 великі кабачки, нарізані тонкими кільцями (3 мм)
• 2 великі морквини, очищені від шкірки й нарізані тонкими видовженими пластинками (1х3 см)
• 300 г броколі, розібраної на маленькі гілочки завдовжки не більш ніж 2 см
• 250 г печериць, нарізаних тонкими пластинками (3 мм)
• 2 великі солодкі перці, очищені від плодоніжок і насіння, нарізані тонкими півкільцями (3 мм)
• 2 великі стебла цибулі-порею (біла частина), нарізані тонкими кільцями (2 мм)
• 4 великі зубчики часнику, очищені й нарізані тонкими пелюстками
• 1 середній перець чилі, очищений від плодоніжки й насіння, нарізаний тонкими кільцями
• 2 великі рожеві помідори, очищені від шкірки й нарізані тонкими півкружальцями (3 мм)
• Пів склянки листя кінзи
• Пів склянки листя петрушки
• Пів склянки листя базиліку
• 6 гілочок кінзи (для прикрашання)
• 300 мл дуже свіжих домашніх вершків (мають бути рідкими)
• 300 г моцарели, грубо натертої
• 50 г пармезану
• 1 паковання свіжого тіста для лазаньї — 0,5 кг (краще купити в магазині, але доброї якості й бажано не заморожене); якщо не знайдете тіста для лазаньї, візьміть звичайне — для вареників
• Оливкова олія
• 1 ст. л. трав
• Велика морська сіль

Приготування:

1. Розкладаємо тісто на столі, присипаному борошном. Якщо воно недостатньо тонке, злегка розкачуємо його й розрізаємо на смуги за розміром вашої форми для лазаньї (у нас була 13х40 см, чого цілком достатньо для лазаньї на 6 порцій). Накриваємо тісто тканиною або папером і даємо йому злегка підсохнути (1 годину).
2. Нагріваємо духовку до 220 градусів.
3. Змащуємо стінки й дно форми для лазаньї з високими бортами (висота — 10 см) оливковою олією та починаємо збирати лазанью.
4. Перший шар нашої лазаньї має складатися з тіста, моркви, перцю, моцарели та вершків.
5. Другий шар: тісто, кабачки, цибуля-порей, гострий перець чилі, моцарела та вершки.
6. Третій шар: тісто, броколі, печериці, моцарела та вершки.
7. Четвертий шар: тісто, помідори, суміш зелені, часник, моцарела та вершки.
8. Завершує овочеву лазанью шар тіста, який ми рясно збризкуємо оливковою олією й посипаємо пармезаном.
9. Кожен шар злегка солимо й посипаємо травами.
10. Накриваємо фольгою й ставимо в духовку. Щойно закипить, зменшуємо температуру до 180 градусів. Готуємо 40-45 хвилин. Готова лазанья має легко проколюватися зубочисткою.
11. Подаємо до столу, розрізавши на порції, виклавши на тарілки та прикрасивши гілочками кінзи.