Рисова локшина з гострим соусом із баклажанів, імбиру та часнику в азійському стилі

Цю рисову локшину з гострим томатним соусом із баклажанів, імбиру та арахісу, як багато хто з вас, очевидно, здогадався вже з назви, приготовано в азійських кулінарних традиціях.

Усю азійську кухню, звичайно, з певною часткою умовності, можна поділити на шість основних регіональних відгалужень: центральноазійське, східноазійське, південноазійське, південно-східноазійське, північноазійське та західноазійське. Кожен із перелічених кулінарних напрямів має свої характерні особливості, що залежать від географічного положення регіону, кліматичних умов і традицій народів, які його населяють.

Азія, один із найгустонаселеніших континентів планети, є батьківщиною безлічі культур, кожна з яких має власну унікальну кухню. Наприклад, до характерних інгредієнтів східно- й південно-східноазійських регіонів належать рис, імбир, часник, кунжут, перець чилі, сушена цибуля, соя та тофу. Серед традиційних способів приготування їжі тут зазвичай переважають швидке обсмажування на сильному вогні, або стир-фрай, і готування на парі. Крім того, у згаданих регіонах воліють добре просмажену їжу.

Рис (у деяких випадках продукти, виготовлені з рису) вважається одним з головних інгредієнтів азіатської кухні. У той самий час у різних регіонах континенту користуються популярністю сорти рису з відмінними друг від друга характеристиками. Зокрема, жителі Лаосу віддають перевагу клейкому рису, характерна текстура якого зумовлена складом крохмалю, а не вмістом глютену. Басматі поширений в основному на індійському субконтиненті, а жасмин можна частіше зустріти в Південно-Східній Азії. Довгозернистий рис люблять готувати китайці, а в Японії та Кореї віддають перевагу рису з коротким, більш округлим зерном.

В азіатській кухні є страви, які однаково популярні в кількох регіонах континенту. До них, зокрема, належить каррі. Батьківщиною каррі (спеції, приправи та страви), як загальновідомо, є Північна Індія, але сьогодні карі повсюдно готують у Бангладеш та Пакистані на йогуртовій основі, а в Південній Індії, Шрі-Ланці та по всій Південно-Східній Азії часто використовують при цьому кокосове молоко.

У нашому сьогоднішньому типово азіатському варіанті локшини є всі компоненти, характерні для кулінарних традицій цього найбільшого континенту: гостра корейська паста з перцю чилі гочуджан, місо-паста для насиченого смаку умами, часник, імбир, смажені баклажани, зелена цибуля і арахіс. Страва в результаті виходить яскравою, пікантною і дуже ароматною, як, власне, і багато що готується азіатськими кухарями.

Таку рисову локшину можна подавати як закуску або гарнір, а також як основну страву. Вона однаково смакує гарячою, теплою та кімнатної температури.