Смажена куряча грудка по-французьки, або «чикен франчезе»

Рецепт цієї найкращої з відомих мені смажених курячих грудок по-французьки, тобто «чикен франсез» (або, у нашому випадку, правильніше буде вимовляти з італійським акцентом «чикен франчезе»), до смішного простий і передбачає лише згадану курячу грудку та пікантний масляний соус. Про популярність чикен франчезе легко судити за кількістю переглядів в американському сегменті інтернету, що перевищує показники багатьох інших рецептів, зокрема й тих, які так само готують із курячого м’яса. Познайомившись із цим рецептом курячої грудки ближче, мабуть, і я доходжу висновку, що чикен франчезе — річ справді видатна. По-перше, цю страву дуже легко і, головне, швидко готувати, по-друге, вона складається із найпростіших інгредієнтів, які завжди є під рукою в будь-якому домі, ну й, по-третє, її смак просто ідеальний — це перевірено. Така страва, попри її очевидну простоту, цілком гідна очолити основне меню гарного ресторану. Однак ще однією істотною перевагою справжнього чикен франчезе є те, що вам, аби його скуштувати, зовсім не обов’язково йти до дорогого ресторану й переплачувати за цю страву в кілька разів більше, ніж вона насправді коштує. Краще зайдіть до м’ясного відділу найближчого гастроному чи супермаркету, купіть невелику — так завжди смачніше! — курячу грудку й мерщій повертайтеся додому, адже все інше не становитиме для вас жодних особливих труднощів.

Однак перш ніж ви почнете готувати цю страву, слід усе ж пояснити, як сталося, що «чикен франсез» перетворилося на «чикен франчезе». Скринька відкривається дуже просто: річ у тім, що рецепт смаженої курячої грудки чикен франчезе народився у Сполучених Штатах у великому середовищі італійської діаспори. Як і більшість інших рецептів із курки, які відповідно до свого італійського походження насправді мали готуватися з телятини. Просто, приїхавши до Америки, італійські іммігранти виявили, що телятина в цій країні їм не по кишені, і дружно почали переходити на куряче м’ясо, зберігши, утім, усі відомі їм рецепти із червоного м’яса недоторканними.

Хоча все ж до кінця не зрозуміло, чому раптом американо-італійська страва отримала у своїй назві додаток «по-французьки» — через вершкове масло чи вино, які входять до її складу? Відповісти на це запитання складно. Адже й на нашій пам’яті є чимало подібних прикладів. Візьмімо хоча б наше легендарне м’ясо по-французьки, без якого не обходилося жодне святкове застілля сімдесятих-дев’яностих років. Що в ньому було такого особливо французького — наша звичайна ріпчаста цибуля чи, може, голландський сир, яким щедро посипали м’ясо перед тим, як поставити його в духовку?

Хай там як, але наприкінці дев’ятнадцятого — на початку двадцятого століття чикен франчезе легко й невимушено завоювало кухні американських домогосподарок, і щось мені підказує, що й у нас популярність не омине цю чудову страву.

(на чотири порції)

Інгредієнти:

• 2 невеликі курячі грудки загальною вагою близько 1 кг (кожну розділити на дві половинки)
• Половина склянки звичайного борошна та ще одна столова ложка з гіркою для соусу
• 2 великі курячі яйця
• Дві третини склянки свіжого листя петрушки (грубо посікти) та ще кілька гілочок для прикрашання
• 50 грамів дрібно натертого пармезану
• 1 склянка білого сухого вина
• 1 склянка курячого бульйону
• 1 зубчик часнику (почистити й добре подрібнити)
• 4 столові ложки вершкового масла
• Свіжовичавлений сік половини лимона
• 4 столові ложки оливкової олії
• Сіль, перець

Приготування:

1. Вбиваємо курячі яйця в миску, до якої помістяться половинки курячих грудок. Солимо, перчимо й злегка збиваємо.
2. Додаємо сюди ж половину петрушки та пармезан. Добре перемішуємо вінчиком. Відставляємо вбік.
3. Надрізаємо кожну половинку грудки паралельно до основи, але не до самого кінця, і розгортаємо як книжку. Кладемо між двома аркушами паперу або плівки й без зайвих зусиль відбиваємо пласким боком кулінарного молотка.
4. Готуємо в сотейнику вино й бульйон, а також тарілку з борошном.
5. Нагріваємо у сковороді половину вершкового масла та всю оливкову олію. Обкачуємо куряче м’ясо в борошні, а потім занурюємо в яєчну суміш. Обсмажуємо на середньому вогні по 4 хвилини з кожного боку, доки воно не підрум’яниться. Перекладаємо в теплий посуд і накриваємо кришкою, щоб не охололо.
6. У ту саму сковороду вливаємо вино й бульйон. Потім додаємо борошно, часник і лимонний сік. Помішуючи, уварюємо суміш на середньому вогні наполовину. Після цього зменшуємо вогонь до слабкого, додаємо решту петрушки та вершкового масла. Чекаємо, доки масло повністю розтопиться.
7. Повертаємо шматочки курячої грудки в соус і готуємо близько 30–40 секунд.
8. Подаємо чикен франчезе, прикрасивши гілочками петрушки.