Спагеті з овочами й зеленню «уна сола пентола»

Один мій приятель, який часто їздив у справах до Італії, розповідав мені нещодавно цікаву історію. Якось у Пескічі, провінційному містечку з регіону Апулія, у зовсім маленькій траторії (усього на пару столиків!) він спостерігав дивну й незвичну картину. Замовивши в господаря, який у своєму закладі був одночасно і кухарем, і офіціантом в одній особі, що нерідко можна зустріти в італійській глибинці, звичайнісінькі спагеті, мій друг на свій величезний подив побачив (благо плита тут стояла відразу за барною стійкою, а тому огляд був добрий), як той, анітрохи не вагаючись, нашвидкуруч поламав навпіл сухі спагеті й поклав у сковороду. Потім меланхолійно покидав туди ж шматочки помідорів, зелену цибулю, часник і трави, а вже після цього звичним рухом хлюпнув у сковороду пару великих ложок оливкової олії, налив трохи води й запалив вогонь… Через деякий час, коли вся вода википіла, італієць поставив перед клієнтом (до речі, за розповіддю, так і залишеним із відкритим ротом) вельми апетитну, приготовану, як і належить, до стану аль денте пасту, що пахла найніжнішим соусом із помідорів, часнику та зелені. «Нічого смачнішого за ці спагеті я у своєму житті не куштував!» — так зухвало завершив свою розповідь приятель, дивлячись на мою мляву реакцію. Відверто кажучи, реагував я так з однієї простої причини — я йому просто не повірив. Тому, прийшовши додому, передусім заліз в інтернет…

Виявилося, що я сильно помилявся у своїй недовірі до товариша, який цілком щиро повідав мені те, що бачив на власні очі. В італійській кухні вже досить давно поширений подібний спосіб приготування пасти і називається він «una sola pentola», що означає «в одному горщику». Справді, пасту в сухому вигляді починають готувати у сковороді відразу й разом з іншими інгредієнтами, призначеними для соусу, а не відварюють окремо (як це традиційно заведено) й лише потім змішують із соусом. Така техніка готування дає пасті змогу увібрати в себе всю юшку, насичену ароматами овочів і зелені, а також оливковою олією вже у процесі варіння, що кардинально й на краще позначається на смаку цієї пасти. Я вже мовчу про масу заощадженого часу.

Паста «в одному горщику» — не підвладна сезонним змінам, готується неймовірно просто й дуже швидко — рівно стільки, скільки знадобиться, щоб нарізати помідори, цибулю, часник і зелень… плюс додайте сюди ще якихось п’ять хвилин на готування! Її можна з’їсти на перше перед основною стравою, як традиційно чинять із будь-якою пастою італійці, а можна підкріпитися нею й між прийомами їжі — просто, щоб «заморити черв’ячка». Ми з Юлею, наприклад, часто їмо пасту як основну та єдину страву й анітрохи від цього не страждаємо. ))

Інформації про те, де саме й коли народився цей метод приготування пасти, я так і не знайшов. Однак підозрюю, що йому, можливо, не менше років, ніж самій пасті. Нагадую, на думку багатьох істориків, вважається, що паста з’явилася в 1154 році на Сицилії — принаймні з цією датою пов’язана перша згадка про неї.

Я чомусь упевнений, що ви, познайомившись на ділі з цією технікою приготування пасти, обов’язково візьмете її на озброєння. Чому б і ні: адже це зручно й у результаті — дуже смачно! У всякому разі, ми, за можливості, саме так і робимо.

(розраховано на чотири невеликі порції)

Інгредієнти:

• 300 грамів спагеті
• 1 середня цибуля-порей (порізати кільцями лише білу частину)
• 10-12 помідорів чері або будь-яких інших маленьких помідорів (порізати навпіл або на четвертинки, якщо помідори виявляться надто великими)
• 1 середній пучок черемші
• 7-8 гілочок базиліку плюс іще кілька листочків для прикрашання
• Стружка пармезану (для подавання)
• Оливкова олія
• Морська сіль
• Чорний перець (грубо потовкти у ступці)

Приготування:

1. У великий і важкий сотейник кладемо спагеті, цибулю, черемшу, гілочки базиліку, шматочки помідорів, по парі щіпок солі та перцю. Вливаємо 4 склянки гарячої води й 3 столові ложки оливкової олії, доводимо до кипіння й на середньо-слабкому вогні готуємо, поки паста не дійде до стану аль денте, а вся вода не випарується (це може зайняти від 10 до 15 хвилин). Час від часу пасту необхідно перевертати за допомогою кулінарних щипців.
2. Готову пасту пробуємо на сіль і перець, скроплюємо оливковою олією, посипаємо стружкою пармезану й прикрашаємо листочками базиліку.