Свинина, тушкована в яблучному сидрі зі шматочками гарбуза

Лопатка, мабуть, найкраща частина тієї свинини, яку на ринку можна дозволити собі купити недорого, а потім приготувати з неї якусь смачну страву. Ось, наприклад, як у нашому випадку — запекти в духовці, а потім «протушкувати в горщику в добрій пінті — це трохи більше ніж пів літра, авт. — яблучного сидру відмінної якості». Це я раптом згадав славного капітана Флінта…

До речі, ви ніколи не замислювалися над тим, що таке сидр і звідки він узявся? Якщо ні, то я зараз трохи просвічу вас у цьому цікавому питанні.

Перші письмові свідчення про те, що на берегах великого Нілу росли яблуні, можна зустріти в єгипетських папірусах, датованих іще тринадцятим століттям до нашої ери. Однак у давніх єгиптян ніде не згадано фактів використання яблук для приготування сидру. Хоча цей колись великий народ, як загальновідомо, є творцем першого у світі пива, і йому не була чужою культура пиття алкогольних напоїв, отриманих із ферментованих фруктів.

Достеменно відомо лише таке: щойно сидр було створено, він надзвичайно швидко поширився всім європейським континентом і став популярним у багатьох народів. Коли римляни 55 року до нашої ери вперше потрапили на Британські острови, місцеві жителі, кельти, вже вміли готувати з ферментованих яблук алкогольний напій, що дуже нагадував сучасний сидр.

Римляни швидко оцінили напої з яблук, і з часом вони стали відомими в багатьох землях Європи. Багато століть по тому особлива культура сидру вкорінилася в Нормандії та перетворилася на одну з найвідоміших гастрономічних традицій регіону.

Утім, Європа та Середземномор’я були не єдиними регіонами, де любили сидр. У вісімнадцятому-дев’ятнадцятому століттях разом з іммігрантами з Англії та Франції цей напій перетнув Атлантичний океан і майже відразу став популярним серед жителів Диксіленду — так американці неформально називають свій Південь. Сюди слід віднести Луїзіану, Алабаму, Флориду, Міссісіпі, Вірджинію та деякі інші штати, де клімат для вирощування яблук був просто ідеальним. Через цю останню обставину, а також тому, що яблука, які пропадали в садах, потрібно було якось рятувати, сидр у цих краях робили повсюдно. Це був найдешевший алкогольний напій. На той час існував навіть дитячий варіант сидру — щось на кшталт нашого напою «Яблучко». Згодом після великої хвилі імміграції з Німеччини та Східної Європи популярність сидру почала падати, зате збільшилася кількість шанувальників пива. Найбільшого удару по виробництву сидру в США завдав у двадцяті роки «сухий закон». Хоча протягом останніх п’ятдесяти років цей незаслужено забутий напій знову потроху починає з’являтися в барах і магазинах.

Історія походження сидру настільки цікава, що найближчим часом я збираюся написати про це ґрунтовніше в нашій рубриці «Їжа і світ». Ну, а поки перейдемо до нашого сьогоднішнього рецепта свинини в яблучному сидрі, який у нас саме з Нової Англії, де цей напій є в кожному другому домі.

(на чотири порції)

Інгредієнти:

• 1 кг свинячої лопатки
• 400 грамів м’якоті гарбуза — нарізати невеликими шматочками
• 1 головка часнику — розрізати навпіл паралельно основі
• Маленький пучок зеленої цибулі — подрібнити
• 2 склянки яблучного сидру
• 2 столові ложки соєвого соусу
• 1 столова ложка білого оцту
• Оливкова олія
• Сіль, мелений перець

Приготування:

1. Викладаємо м’ясо на деко й натираємо його з усіх боків оливковою олією, половиною чайної ложки солі та парою дрібок гострого перцю. Загортаємо у фольгу й даємо постояти близько години. На інше деко викладаємо шматочки гарбуза. Солимо й перчимо до смаку, збризкуємо оливковою олією.
2. Нагріваємо духовку до 160 градусів.
3. Ставимо обидва дека в духовку, при цьому м’ясо має бути в нижній половині камери.
4. Через 30–35 хвилин дістаємо деко з гарбузом і залишаємо остигати, а свинячу лопатку готуємо ще приблизно 1 годину, розгорнувши краї фольги, доки м’ясо не почне ставати м’яким і не підрум’яниться. Не забуваємо іноді поливати його підливою, що утворилася на дні фольги.
5. Потім виймаємо свинину з духовки й перекладаємо у великий сотейник. Решту підливи з фольги переливаємо туди ж. Додаємо сидр, соєвий соус та оцет, а також половинки часнику. Доводимо до кипіння й на слабкому вогні під трохи прочиненою кришкою готуємо ще годину, доки м’ясо не почне відходити від кістки. Готове м’ясо викладаємо на робочу поверхню й даємо трохи охолонути, після чого розбираємо на волокна та разом зі шматочками гарбуза викладаємо в сервірувальні тарілки. Поливаємо зверху соусом, що залишився в сотейнику, і посипаємо зеленою цибулею.