Вчені про клітковину та її користь для організму. Частина III

Не менш цікавим відкриттям для групи Гевірца і групи Бакхеда, яке вони зробили під час згаданих у другій частині моєї статті про користь клітковини експериментів, стала та важлива обставина, що певні види кишкових бактерій, живлячись залишками не переробленої організмом мишей клітковини, тим самим підтримували низку інших видів бактерій, які поїдали відходи, що утворювалися після живлення перших. Уся ця складна екосистема жила завдяки клітковині, і що більше її надходило до організму мишей, то здоровіший вигляд мав кишечник останніх.

Таким чином, дослідники дійшли висновку, що низький вміст клітковини в раціоні людини може призвести до голодування тих кишкових бактерій, які повністю від неї залежать. У цьому разі названі бактерії переходять на живлення слизом, що міститься на стінках кишечника, а це, своєю чергою, порушує баланс мікрофлори останнього й призводить до катастрофічних наслідків у його роботі.

Без відповідного живлення клітини, з яких складаються стінки кишечника, почнуть рости повільніше. Крім того, не отримуючи необхідних хімічних сигналів від кишкових бактерій, вони перестануть виробляти матеріал для формування слизу, а також інші речовини, необхідні для знищення шкідливих мікробів, які теж мешкають у мікрофлорі травної системи.

«Кишечник ризиковано балансує між прагненням підтримувати в собі згадані бактерії і при цьому їх не вбити», — говорить Ерік Мартінс, учений-мікробіолог із Мічиганського університету (США), який не брав участі в проведених дослідженнях. — «Якщо висловитися образніше, то організм людини постійно перебуває в критичній точці між здоров’ям і хворобою».

Запальний процес допомагає боротися з різними інфекціями в організмі людини, але він же, перейшовши у хронічну стадію, може завдати серйозної шкоди нашому тілу. Серед іншого, хронічне запалення може спотворювати правильний розподіл калорій, отримуваних разом із їжею. Замість того щоб перетворювати калорії на енергію, воно в деяких випадках змушує організм накопичувати ці калорії у вигляді жирових відкладень.

Джастін Сонненберг, біолог зі Стенфордського університету, вважає, що харчування з малою кількістю клітковини може призвести до млявих запальних процесів не лише в кишечнику, а й у всьому організмі людини.

Згідно з проведеним ним експериментом, вдалося встановити таке: коли кишкові бактерії в процесі поглинання клітковини виробляють коротколанцюгові жирні кислоти, то частина цих кислот може потрапити в кров і в такий спосіб мігрувати до інших органів, яким вони передають сигнал, що гальмує діяльність імунної системи.

Сонненберг стверджує, що теоретично можна змоделювати, що, наприклад, може статися з вашими легенями, ґрунтуючи прогнози лише на результатах вивчення мікрофлори кишечника.

Ханна Холшер, учена-дієтолог з університету штату Іллінойс, упевнена, що проведені на мишах дослідження взаємодії кишечника та його мікрофлори слід повторити — тепер уже за участю людей як піддослідних. Однак провести подібний експеримент із людьми значно складніше, ніж із тваринами.

У власній лабораторії Ханна разом із колегами протягом двох тижнів вивчала реакцію кишечника за різних режимів харчування. У дослідженні брала участь група добровольців. Їх годували їжею з різним вмістом клітковини й спостерігали за змінами мікрофлори, а також за інтенсивністю запальних процесів.

Група під керівництвом Холшер отримала результати, які показують, що зміна кількості клітковини в раціоні може впливати на склад кишкової мікрофлори та інтенсивність запальних процесів. Ці дані допомагають формулювати гіпотези про можливу роль клітковини в профілактиці й комплексному лікуванні метаболічних та імунних порушень, однак не доводять, що клітковина сама собою зупиняє або повертає назад ожиріння в людей.

Для нормального здорового функціонування людський організм потребує різних видів клітковини, оскільки кожен її вид необхідний для живлення певної групи бактерій, які надсилають власні важливі сигнали клітинам кишечника.

У довгостроковій перспективі, якщо у вашому раціоні переважатимуть свіжа зелень та овочі, а не перероблені смажені продукти чи солодощі, у вас буде більше шансів прожити довге й здорове життя.