Рисова локшина з морепродуктами, овочами й омлетом, або «Фат вун сен» — із тайських нотаток

Продовжу розпочату в минулих дописах розповідь про кухню Таїланду. Важливим елементом кожної з усіх чотирьох регіональних кухонь Таїланду є звід правил, що дає змогу зрозуміти, як і з чим подають місцеві страви.

Традиційно тайці їдять правою рукою, сидячи при цьому на циновках або килимах, хоча так вони роблять лише вдома. Сьогодні всі вони користуються виделкою й ложкою. Європеїзацію країни свого часу почав ще король Таїланду Монгкут Рама IV, а з ложками, виделками та столовими ножами тайців познайомив король Чулалонгкорн після свого турне Європою 1897 року. Значущим для тайців є властивий лише їм спосіб споживання їжі одночасно виделкою й ложкою, який у народі називають «хлук». Їжу виделкою, що міститься в лівій руці, притискають до ложки, яку таєць тримає в правій руці, і лише потім відправляють до рота. Для супу використовують традиційні керамічні ложки. Ножі на обідньому столі можна побачити далеко не завжди. Звичайною справою за тайським столом є спеціально зварений «клейкий» рис, який і самі тайці, і народності гірських районів скочують у злегка приплюснуті кульки, а потім вмочують у закуски, гарніри або соуси. Більшість тайців не користується паличками, крім самих етнічних китайців, які компактно проживають на території Таїланду, а також народності аха, що мігрувала сюди з китайської провінції Юньнань. Палички в Таїланді використовують переважно під час подавання супів із локшиною або вермішеллю. Змішані страви зі смаженою вермішеллю на кшталт «ханом чин нам нгьяо» або «фат вун сен» тут їдять виделкою й ложкою в тайській манері.

Типовий тайський обід складається з рису й безлічі закусок, які є спільними стравами для всіх присутніх. Усі наїдки ставлять на стіл одночасно, включно із супами. За звичаєм страв на столі завжди обов’язково має бути більше, ніж гостей за ним. У щоденному тайському обіді, як правило, присутні п’ять компонентів. Це насамперед соуси або приправи до сирих чи приготованих овочів, які мають гармонійно контрастувати один з одним як за смаком, так і за текстурою. Тайці називають їх «хруєнг чин». До хруєнг чин належать: гостра паста з перцю чилі (вона буває червона й зелена), приправа «нам прик» (її роблять на основі сирого або обсмаженого каєнського перцю та інших інгредієнтів), приправа «лон» на основі кокосового молока й багато інших. Решта компонентів включають суп (наприклад, гострий том ям або м’який том чует), тушковане м’ясне, овочеве чи рисове карі, страви, смажені у фритюрі, та змішані страви зі смаженим м’ясом, рибою, морепродуктами або овочами.

У більшості тайських ресторанів обід подають разом із колекцією місцевих соусів і приправ (рибний соус, лаймовий сік, подрібнений свіжий перець чилі, сушений перець чилі пластівцями, солодкий соус із перцем чилі, подрібнений перець чилі в рисовому оцті, соус сірача і навіть цукор).

Коли час обіду обмежений або ви обідаєте наодинці, їжу вам подадуть в одній тарілці. Це може бути один зі складених супів із локшиною та безліччю інших інгредієнтів, включно з м’ясом або рибою, чи, як альтернатива, кілька смажених страв разом (овочі, м’ясо, птиця тощо) плюс обов’язковий рис. Такий тип обіду в тайців називається «хао рат каенг», що означає «рис, вкритий карі», коротко — «рис-карі».

Ну, а тепер перейдемо до нашого знаменитого фат вун сену. Це одна з наших улюблених страв у повсякденному меню тайців, вона також є однією з найпопулярніших і в самому Таїланді. А вже наскільки просто вона готується, ви зрозумієте, навіть просто поглянувши на сам рецепт. Чудова альтернатива нашій нудній і жирній слов’янській їжі!

(на 2 порції)

Інгредієнти:

• 110 грамів креветок
• 110 грамів мідій
• 110 грамів кальмарів
• 1 солодкий перець — капі або болгарський (видалити насіння й нарізати широкими, до 1 см, півкільцями)
• 1 морква (почистити й настругати на шатківниці тонкими широкими смужками)
• 8–10 невеликих зубків часнику (почистити)
• 1 головка червоної цибулі (почистити й нарізати великими часточками)
• 150 грамів цибулі-порею (нарізати неширокими кільцями)
• 100 грамів шиїтаке
• 100 грамів печериць (невеликими шматочками)
• 1 невеликий свіжий перець чилі (видалити насіння й нарізати невеликими шматочками)
• 30 грамів зеленої цибулі (грубо посікти)
• Пара стебел лемонграсу (грубо подрібнити)
• 100 грамів рисової вермішелі
• 2 курячі яйця
• 45 мл соєвого соусу
• 15 мл дошабу
• 1 столова ложка бальзамічного оцту
• Свіжовичавлений сік половини лимона
• Рафінована рослинна олія

Приготування:

1. У великому сотейнику з високими стінками нагріваємо рослинну олію (щоб дно сотейника було повністю закрите) й на сильному вогні обсмажуємо в ній солодкий і гострий перець, моркву, червону цибулю, порей і зубки часнику протягом 3–4 хвилин.
2. Потім додаємо гриби й готуємо ще 2 хвилини.
3. Тим часом в іншій невеликій сковороді коротко (не більше 4–5 хвилин) смажимо в олії всі наші морепродукти. Викладаємо на тарілку.
4. Там само готуємо омлет (щоб він вийшов ніжним, можете попередньо збити яйця з невеликою кількістю молока). Нарізаємо його вузькими недовгими смужками.
5. Змішуємо в невеликій мисці зелену цибулю, лемонграс, соєвий соус, дошаб і лимонний сік.
6. Тепер відварюємо рисову вермішель за інструкцією, написаною на упаковці.
7. До сотейника з овочами кладемо морепродукти, вермішель та омлет. Поливаємо соусом із зеленою цибулею. Перемішуємо й тушкуємо 3–4 хвилини. Пробуємо на сіль (за потреби додаємо ще соєвого соусу).
8. Подаємо теплою.