Суп-пюре з гарбуза, нуту й картоплі в марокканському стилі

Важко уявити більшість марокканських страв без спецій. Особливо якщо це стосується знаменитого місцевого тажина (див. у нашому блозі допис «Тажин із баранини по-марокканськи»), не менш відомого супу «харіра» (див. «Суп із баранини, помідорів, сочевиці та зеленого горошку по-марокканськи, або “харіра”») або м’ясної страви «танжія», яку довго томлять у глиняній посудині в печі.

Марокканці володіють тонким мистецтвом поєднувати різні спеції й таким чином створювати неповторні аромати дуже давно, уже далеко не одне століття. Багато інгредієнтів, таких як шафран, м’ята, оливки, апельсини та лимони, вони вирощують самі й на своїй землі. Найпоширенішими в марокканській кухні вважаються такі спеції, як «кафра» (кориця), «скінжбір» (імбир), «тахміра» (паприка), «гесбор» (коріандр) і «заафран бельди» (шафран). До популярних у Марокко приправ можна віднести відому місцеву суміш «харисса» — гостру пасту, яка складається з часнику, перцю чилі, оливкової олії та солі й додається до багатьох страв, а також «рас-ель-ханут», суміш сушених спецій, секрет приготування якої в кожному марокканському домі завжди свій і передається з покоління в покоління. До складу рас-ель-хануту, за деякими відомостями, входить від дюжини до кількох десятків компонентів!

Походження рецепта нашого сьогоднішнього супу-пюре з гарбуза, нуту й картоплі в марокканському стилі тісно пов’язане з однією з найкращих регіональних кухонь Марокко — так званою феською кухнею. Згадана кухня народжувалася й розвивалася понад тисячу років у місті Фес. Це найкрасивіше марокканське місто, хоч і втратило 1912 року свій офіційний статус столиці Марокко, але цілком заслужено зберегло за собою титул «законодавця національної кухні». Тому любителі смачно поїсти з’їжджаються до Феса, щоб розширити свої гастрономічні обрії та пізнати нові смаки. Ми з вами постараємося зробити те саме, не виходячи з дому. ))

(розраховано на чотири–шість порцій)

Інгредієнти:

• 350 грамів картоплі
• 350 грамів м’якоті гарбуза (очистити від шкірки й нарізати невеликими пластинками розміром 4 × 2,5 см і завтовшки близько 0,5 см)
• 2/3 склянки нуту (замочити в холодній воді на 6 годин або на ніч)
• 300 грамів жовтої цибулі (очистити від лушпиння й грубо порубати)
• 2 великі зубки часнику (почистити, розчавити ножем і грубо порубати)
• 1,5 см кореня імбиру (почистити й подрібнити)
• 4–5 стрілок зеленої цибулі (подрібнити лише зелену частину)
• Маленький пучок кінзи (відокремити листя й тонкі гілочки)
• Половина невеликого стручка перцю чилі або до смаку (видалити насіння й добре подрібнити)
• Пів столової ложки куркуми
• Пів столової ложки паприки
• 1,2 літра овочевого або курячого бульйону
• 3 столові ложки оливкової олії
• Сіль, перець

Приготування:

1. Нагріваємо духовку до 180 градусів Цельсія й запікаємо в ній картоплю та шматочки гарбуза, попередньо загорнуті у фольгу, доки картопля не стане м’якою. Це може тривати близько 35–45 хвилин. Готовий гарбуз викладаємо в каструлю для супу, картоплю чистимо, ріжемо кубиками зі стороною 1,5–2 см і кладемо туди ж.
2. У великому сотейнику нагріваємо оливкову олію та на помірному вогні обсмажуємо цибулю й часник, додавши сюди також куркуму та паприку. Готуємо, час від часу помішуючи, доки цибуля не стане прозорою. Перекладаємо в каструлю для супу.
3. У ту саму каструлю додаємо імбир, перець чилі та нут. Вливаємо бульйон, доводимо до кипіння й на слабкому вогні варимо близько години, доки нут не буде готовий. Солимо й перчимо до смаку.
4. Перебиваємо вміст каструлі занурювальним блендером до однорідного кремоподібного стану.
5. Розливаємо по тарілках. Прикрашаємо кінзою, зеленою цибулею та, за бажання, грецьким йогуртом. Якщо ви варили суп на овочевому бульйоні, то під час подавання його можна збризнути оливковою олією.