Хлібний суп із Франконії, або «френкіше бротсуппе»

Френкіше бротсуппе (схід.-франк. — Fränkische Brotsuppe), або, інакше кажучи, хлібний суп, — зовсім нехитра страва, якою вона, власне, й має бути, як, наприклад, ріболліта з Тоскани чи цибулевий суп із Парижа. Усіх їх виказує помітне неозброєним оком бідняцьке походження і, що цілком відповідає заявленому соціальному статусу, наявність у складі черствого хліба. Однак характерною особливістю нашого «німця» (а ви, сподіваюся, вже здогадалися, що цей суп родом із Німеччини), яка вирізняє його серед інших «хлібних» побратимів, є місце, де він уперше з’явився на світ, — Франконія.

Франконія — це регіон Німеччини, який відрізняється від інших німецьких земель тим, що має не лише дуже давню культуру, а й у певному сенсі — власну мову (східнофранконський діалект). Недарма Франконію ще називають «Frankenland», що буквально перекладається як «земля франків». Сьогодні територія, де раніше розташовувалася Франконія, входить до складу Вільної держави Баварія й поділяється на Нижню, Середню та Верхню Франконію.

Почасти правда, що у френкіше бротсуппе немає нічого особливого, але водночас у багатьох німців ця страва асоціюється з релігійною традицією Великого посту, душевною чистотою та жертовністю. Френкіше бротсуппе — частина національних кулінарних традицій Німеччини, а в зовсім недавньому минулому — важливий і тому незмінний елемент повсякденного раціону німецького селянина після важкого дня, проведеного в полі чи на скотному дворі, а також звичайного заводського робітника після десятигодинної зміни. Щоправда, в інших регіонах Німеччини він називається трохи інакше — «гессіше бротсуппе» (нім. — Hessische Brotsuppe).

Географічні й адміністративні кордони не завжди гарантують захист від зовнішнього впливу територіям, які вони оточують. Як свідчить історія, особливістю більшості культур, держав і навіть окремих регіонів усередині них є здатність впливати на своїх сусідів і, відповідно, самим зазнавати такого впливу. Це повною мірою стосується Баварії (а отже, і Франконії), яка межує з Баденом-Вюртембергом, Гессеном і Тюрингією, а також має з ними тісні економічні та культурні зв’язки. Їхні гастрономічні вподобання також багато в чому схожі.

Франконці, так само як і згадані сусіди, добре відомі своєю прихильністю до м’ясних страв, особливо до свинини. Традиційно вони подають до м’яса різноманітні салати, а також обов’язкову картоплю (наприклад, картопляні кльоцки, які є в цих місцях одним із найпоширеніших гарнірів до м’яса). Однак місцевій кухні є чим потішити й тих, хто не їсть м’яса. Шукрут, тушкована білокачанна й червонокачанна капуста, варена ріпа, картопля в усіх видах, спаржа, морква — ось страви або інгредієнти, якими вас потішать франконські кухарі.

Франконія також вирізняється найвищою в Німеччині щільністю пивоварень на квадратний кілометр — загалом їх тут понад чотириста! Ось чому цю землю іноді називають «Bierfranken» (пивна Франконія). Ба більше, у Франконії на п’ятнадцяти тисячах акрів землі вже понад тисячу двісті років вирощують виноград і виробляють вино. Тут можна зустріти винокурні, яким по чотириста-п’ятсот років!

Для приготування френкіше бротсуппе зазвичай використовують черствий хліб. До нього додають м’ясний бульйон, трохи овочів і зелень. Ця страва, як я вже писав вище, дуже популярна під час посту. Цей суп також нерідко називають «супом бідняків». Постійного й традиційного рецепта френкіше бротсуппе ви, мабуть, не знайдете (у Франконії його готують по-різному), але основні інгредієнти супу майже завжди залишаються незмінними.

(на дві-три порції)

Інгредієнти:

• 1 літр м’ясного бульйону
• 350–400 грамів м’якоті яловичини (відварити разом із бульйоном і розібрати руками на невеликі шматочки)
• 200 грамів черствого хліба, нарізаного тонкими невеликими скибочками
• 1 велика морквина (почистити й нарізати кружальцями)
• 2 середні головки жовтої цибулі (очистити від лушпиння й нарізати невеликими часточками)
• 2–3 великі зубчики часнику (очистити від лушпиння, розрізати навпіл і розчавити)
• 100 грамів бекону (нарізати тонкими смужками)
• 1 столова ложка томатної пасти
• 1 чайна ложка паприки
• 1 чайна ложка цукру
• По пів чайної ложки зіри та майорану
• По одній столовій ложці подрібненої петрушки й зеленої цибулі (для прикрашання)
• Сіль і чорний перець

Приготування:

1. На сковороді обсмажуємо бекон і, коли він витопить жир, на сильному вогні готуємо моркву, цибулю та часник протягом 3–4 хвилин, доки вони добре не підрум’яняться. Додаємо томатну пасту та спеції. Солимо й перчимо. Готуємо ще 3–4 хвилини, помішуючи.
2. Вливаємо бульйон, викладаємо шматочки яловичини й доводимо до кипіння. На слабкому вогні варимо близько 20–25 хвилин. Ще раз куштуємо на сіль і перець. Готовому супу даємо постояти під кришкою 15 хвилин.
3. Перед подаванням розкладаємо по порційних тарілках хліб, наливаємо бульйон з овочами й прикрашаємо зеленню.
4. Подаємо до столу гарячим.