Булгур з імбиром, апельсиновим соком і мигдалем

Однією з очевидних переваг булгуру є те, що він зовсім не потребує жодного приготування: достатньо лише замочити його на деякий час у гарячій воді.

Грубо подрібнений булгур використовують переважно для приготування каш, тоді як булгур середнього й дрібного помелу кладуть у суміші на сніданок, салати, плов, хліб і навіть у десерти (наприклад, пудинг).

У західноєвропейській середньовічній кухні з грубо подрібнених зерен пшениці з додаванням молока або м’ясного бульйону готували кашу, яка називалася «фрументі» або «фурміті». Назва пішла від латинського слова frumentum, що перекладається як «зерно». Фрументі зазвичай подавали як гарнір до м’яса. У розкішніших варіантах цієї каші можна було зустріти яйця, мигдаль, смородину, шафран, цукор та апельсинову воду.

Доданий до хліба, булгур доповнює його цільнозерновим компонентом. Булгур є основним інгредієнтом знаменитого кібеху (левантійська страва, яку готують із булгуру, м’ясного фаршу та зелені) і не менш популярного левантійського салату табуле. Рецепти і першої, і другої страви завжди чекають на вас у нашому блозі. Булгур часто використовують у стравах замість рису або кускусу. В Індії та Пакистані, де булгур досить поширений, із нього готують солодку кашу з молоком або ж солону кашу зі спеціями. Булгур можна використовувати в тих самих стравах, до складу яких входять паста або рис. Його іноді навіть плутають з останнім через зовнішню схожість. Хоча за текстурою вони зовсім відрізняються один від одного.

У вірменській кухні булгур кладуть у плов замість рису й готують його на курячому бульйоні зі смаженою локшиною, а також помідорами, цибулею, зеленню та червоним перцем. Булгур використовують для іїтчу — вірменського варіанта табуле (із його рецептом ви також можете ознайомитися в блозі). Як і табуле, його тут готують із петрушкою, м’ятою, огірками, помідорами. Відмінність полягає в додаванні до іїтчу селери та яблук. Іноді до іїтчу замість лимонного соку додають гранатовий або шовковичний дошаб (фруктовий сік, уварений до густого соусу). До речі, рецепт дошабу в нас теж є. ))

На Кіпрі з булгуру готують страву під назвою «купес» (відому в турецькій частині острова як «кюфта»), що дуже нагадує арабський кібех. Вона складається з меленої яловичини або свинини, булгуру, пшеничного борошна, цибулі, петрушки та спецій. Існує й вегетаріанський варіант купесу, де м’ясо замінюють грибами.

У Саудівській Аравії страва з булгуром називається «джаріш».

Хоча булгур — страва близькосхідної кухні, він чудово поєднується з багатьма азійськими приправами. Ця універсальна додаткова страва добре пасуватиме до телятини або курки. У різних її рецептах можна зустріти кунжут, мигдаль, апельсиновий і морквяний сік.

(на дві-чотири порції)

Інгредієнти:

• 1 склянка дрібного булгуру
• 2 великі апельсини
• 1 столова ложка подрібненого кореня імбиру
• 2 зубчики часнику (почистити й розчавити)
• Пів склянки подрібненої зеленої цибулі
• Чверть склянки обсмажених мигдалевих пелюсток
• 2 чайні ложки коричневого цукру
• 1 столова ложка соєвого соусу
• Пів столової ложки олії
• Сіль, перець

Приготування:

1. Зрізаємо й подрібнюємо цедру з одного апельсина та вичавлюємо сік з обох. За потреби розбавляємо водою так, щоб загальний об’єм рідини становив дві склянки.
2. У сотейнику нагріваємо олію на середньо-сильному вогні. Додаємо часник, більшу частину зеленої цибулі та імбир. Готуємо, помішуючи, близько 3 хвилин, доки не з’явиться характерний запах. Всипаємо булгур і перемішуємо. Вливаємо апельсиновий сік і додатково кладемо цукор та сіль (до смаку).
3. Доводимо до кипіння й зменшуємо вогонь до слабкого. Накриваємо кришкою та готуємо, доки булгур не стане м’яким, а вся рідина в сотейнику не вбереться в нього.
4. Наприкінці додаємо соєвий соус, апельсинову цедру й обережно перемішуємо. Перед подачею посипаємо мигдалевими пелюстками та рештою зеленої цибулі.