Паста конкільє із зеленню, каперсами та рикотою

Конкільє — італійська паста середнього розміру, яку виробляють у формі мушель. Таку пасту роблять різних розмірів, і залежно від цього змінюється її безпосереднє призначення. Маленькі види конкільє використовують у супах, а гігантські мушлі зазвичай фарширують і запікають. Конкільє добре утримує в собі різні соуси — як м’ясні, так і томатні. Із цим видом пасти нерідко готують також салати. Найчастіше конкільє виробляють із борошна твердих сортів пшениці дурум, але іноді її випускають із харчовими добавками: томатами, шпинатом, чорнилом каракатиці тощо.

Конкільє — паста, безсумнівно, італійського походження, а її назва (італ. — conchiglia) у перекладі з цієї мови означає «морська мушля» й має безпосередній стосунок до давнішого грецького слова «конхе» з тим самим значенням.

Конкільє — не надто старовинний вид пасти, тому її виробляють переважно в сухому вигляді. У цієї пасти також немає якоїсь особливої історії, крім того, що вона, схоже, користується більшою популярністю на півдні Італії (жителі північної частини Апеннінського півострова більше тяжіють до свіжої пасти). Південці тут узагалі відрізняються більшою винахідливістю у виробництві пасти різних химерних форм.

Конкільє відомі у трьох розмірах: «конкільєте» — найменші з них, традиційно використовуються для приготування супів; «конкільє» — мушлі середнього розміру, які добре підходять для густих соусів, але також можуть і запікатися; «конкільйоні» — великі мушлі, ця паста використовується для запікання з начинкою.

Найкращу пасту конкільє виробляють із твердої пшениці, оскільки в цьому разі вона добре зберігає свою форму під час варіння. Конкільє зазвичай готують із такими інгредієнтами: м’ясо (курка, свинина, яловичина), каперси, соуси (томатний, морне, ворчестерський і вершковий), сири (чедер, моцарела, рикота, пекоріно, пармезан), трави (петрушка, м’ята, розмарин, базилік, шавлія) і, нарешті, овочі (гриби, горошок, радикіо, селера та, особливо, шпинат).

Якщо вам не вдалося купити в магазині конкільє (хоча це випадок доволі рідкісний, оскільки ця паста поширена), то її можна замінити іншими видами короткої пасти: фузілі, пене, ригатоні, зіті, лумаке, кавателі або фарфале. Великі мушлі конкільйоні можна замінити манікоті, лумаконі або канелоні.

В Італії для пасти цієї форми існує безліч чудових рецептів. Її подають із м’ясними, рибними та овочевими соусами, а також разом із салатами з приготованих або сирих овочів.

Сьогодні ми приготуємо з вами конкільє зі свіжою рикотою під зеленим весняним соусом зі шпинату, черемші та каперсів. Сподіваюся, що цей рецепт сподобається вам не лише простотою приготування, а й чудовим смаком. Смачного вам! ))

 (на дві порції)

Інгредієнти для конкільє:

• 200 грамів пасти конкільє
• 100 грамів рикоти (перетерти через дрібне сито, щоб не залишалося грудочок)
• Третина склянки теплої води з-під пасти
• 1 столова ложка оливкової олії
• Сіль

Інгредієнти для соусу:

• 1 великий пучок черемші
• 60 грамів бебі-шпинату
• Пів склянки сухарної крихти (білий або цільнозерновий хліб)
• 1 столова ложка каперсів
• 2 столові ложки оливкової олії
• Сіль і перець

Приготування:

1. Нагріваємо у сковороді оливкову олію й на середньому вогні протягом 5-6 хвилин обсмажуємо черемшу та шпинат. Додаємо сухарну крихту й каперси, готуємо ще одну хвилину. Солимо й перчимо до смаку.
2. Тим часом варимо конкільє, користуючись рекомендаціями виробника, але в будь-якому разі до стану аль денте.
3. Коли паста буде готова, відкидаємо її на друшляк, але при цьому резервуємо третину склянки води. Повертаємо пасту в каструлю, додаємо рикоту й воду. Потім накриваємо кришкою та кілька разів енергійно струшуємо, щоб рикота добре вкрила кожну мушлю. Пробуємо на сіль і перець.
4. Розкладаємо пасту по тарілках, викладаємо зверху соус і негайно подаємо до столу.