Піката з курки — італійська класика чи чергова іммігрантська легенда?

Перед тим як сісти за стіл до ноутбука з твердим наміром написати нарешті допис про італійську пікату, я був переконаний, що це не становитиме жодних особливих труднощів, і ухилявся від виконання цього нескладного завдання впродовж майже трьох тижнів лише через свою одвічну інертність. Утім, можливо, інертність тут якраз ні до чого, а проблема полягала в моєму упередженому ставленні до курячої пікати. Адже у своєму попередньому матеріалі про цю культову серед італійців, а особливо в кулінарних традиціях італійської діаспори на обох континентах, страву я сам внутрішньо налаштував себе проти сьогоднішнього її варіанта. Тому, мабуть, і тягнув до останнього. Міг, до речі, й узагалі не написати — таке зі мною теж іноді трапляється, бо, каюся, характер маю шкідливий. ))

Ще від минулого нашого знайомства з рецептом пікати з телятини ми знаємо, що це делікатне, тонко відбите м’ясо, яке коротко обсмажують на сковороді й подають під вишуканим вершково-лимонним соусом (у нашому випадку також були ніжне картопляне пюре із сиром і ягоди винограду). Багато хто вважає, що піката спочатку призначалася не для всіх, а була створена лише з однією метою — догоджати смакам розпещеної італійської знаті доби Ренесансу. Дивуватися тут особливо нічому — чотириста років тому бідні люди в Італії могли дозволити собі їсти м’ясо лише у свята, а в найкращому разі — у неділю.

Хай як дивно — а ця страва досить відома, принаймні у США, — щодо походження пікати з курки мені не вдалося знайти жодної більш-менш зрозумілої інформації, крім безлічі різних домислів. Особливо мене здивував той факт, що в переважній більшості італійських кулінарних книжок рецепт цієї страви відсутній як такий. Ба більше, багато італійських блогерів, які захоплюються кулінарією, запевняють, що вам навряд чи вдасться знайти пікату з курки в Італії — байдуже, чи спробуєте ви замовити її в місцевому ресторанчику або траторії, чи захочете підгледіти її приготування в італійській оселі.

Кулінарні історики найчастіше пов’язують походження цієї страви з італійською діаспорою, Сполученими Штатами Америки й тридцятими роками минулого століття. У той нелегкий для Америки період більшість іммігрантів з Італії залишалися без роботи (якщо вони, звісно, не входили до злочинних банд, які називали новим сицилійським слівцем «mafia», що саме входило в моду), і багато хто з них міг дозволити собі на обід лише курку. Природно, бідність не стала перешкодою для приготування улюбленої національної страви. Так дедалі частіше американські італійці почали готувати пікату з того, що було дешевшим, тобто з курки. Згодом у США це стало кулінарною нормою.

Піката з курки — це дуже легка й зовсім проста страва. Готується вона швидко, а результат напевно потішить будь-яку господиню!

(на чотири порції)

Інгредієнти:

• 2 половинки курячої грудки загальною вагою до 500–600 грамів (гострим ножем розрізати кожну з них навпіл паралельно обробній дошці, а потім навпіл упоперек і відбити між двома листами харчової плівки до товщини 3 мм)
• Третина склянки звичайного борошна
• 3 великі зубки часнику (почистити й нарізати тонкими пластинками)
• Чверть склянки подрібненого листя петрушки
• 2 столові ложки каперсів
• 2 столові ложки вершкового масла
• 2/3 склянки курячого бульйону
• Третина склянки білого сухого вина
• 3 столові ложки свіжовичавленого лимонного соку
• Оливкова олія
• Сіль, перець
• Кілька тонких кружалець лимона (для оздоблення)

Приготування:

1. Солимо й перчимо відбиті шматочки курки, а потім посипаємо їх борошном, струшуючи надлишок.
2. Нагріваємо столову ложку оливкової олії на середньо-сильному вогні у великій важкій сковороді. Коротко, 5–6 хвилин, обсмажуємо наші відбивні, доки вони добре не підрум’яняться з обох боків. Викладаємо на тарілку й накриваємо кришкою.
3. Вливаємо в ту саму сковороду ще одну ложку оливкової олії та додаємо каперси й часник. Смажимо близько 2 хвилин, доки останній не почне виразно пахнути.
4. Після цього відразу вливаємо бульйон, лимонний сік і вино. Уварюємо 3–4 хвилини. Вимикаємо вогонь.
5. Додаємо вершкове масло й більшу частину петрушки. Перемішуємо.
6. Повертаємо до сковороди курячі відбивні, прикрашаємо кружальцями лимона й добре поливаємо соусом.
7. Відразу подаємо до столу.

До пікати з курки ми приготували кускус зі смаженими помідорами чері та зеленню по-ізраїльськи.