Солонина та капуста, або короткий спогад про Корк

А я ж уже топтав колись вологі бруківки Корка. У сімдесят другому, здається. Такому вже неймовірно далекому сімдесят другому, що часом мені уявляється, ніби все це ніколи зі мною й не відбувалося, а просто привиділося в одному з моїх юнацьких снів упереміш із нескінченними й такими солодкими польотами над дахами мого рідного Миколаєва…

На вулицях панувала пізня глибока весна, мені було всього вісімнадцять, наше судно щойно прийшло з Кувейту із сімдесятьма тисячами тонн нафти в танках, а ми, курсанти-практиканти Херсонського морехідного училища імені лейтенанта Шмідта, засмаглими негренятами швендяли цим стародавнім ірландським портовим містом — кожен із власної, дуже особистої причини. Я, приміром, на чесно зароблені три з половиною фунти стерлінгів дуже хотів придбати свою першу «плиту». І таки придбав в одному з місцевих music shop, де за прилавком стояв сивочолий пан із величезними бакенбардами, чомусь дуже схожий для мене теперішнього на слугу Беррімора із «Собаки Баскервілів» (тоді цей фільм іще не був знятий). Це була, звісно ж, «Yesterday» у виконанні блискучих Beatles, від яких тоді все ще завмирало серце кожної радянської молодої людини. За нами зграйками бігали такі ж юні, як і ми, ірландки, веснянкуваті, з вогненно-рудим волоссям — чи то школярки, чи то студентки. Ми широко й щиро усміхалися одне одному. Мабуть, думаю я тепер, раділи тому, що життя захопливе й… вічне.

Ірландія здалася мені тоді трохи дивним і якимось буколічним (наче намальованим, чи що?) краєм, суцільно смарагдово-зеленим від дубових гаїв і нескінченних лугів із високими соковитими травами, на яких тут і там паслися огрядні, приземкуваті й дуже доглянуті корівки, немов зіскочили з реклами Milky Way…

Понад триста років тому, рахуючи від того самого, вже трохи призабутого мною сімдесят другого року минулого століття, на тому місці, де тоді стояло під розвантаженням наше судно, вирувало зовсім інше життя. На причалах нескінченними рядами шикувалися чорні, лискучі від жиру дубові бочки, і снували туди-сюди червоношиї кремезні вантажники в засмальцьованих шкіряних куртках. Вони норовливо вантажили ці самі бочки в трюми бачених бувальців, добряче пошарпаних океанськими водами барків, що щільно займали весь вільний простір уздовж пристаней. Над усім цим витав міцний і різкий дух солонини, застояної води й саморобного віскі, та час від часу лунала багатоповерхова, вигадлива лайка боцманів, які керували завантаженням.

У ті далекі часи засолена в бочках яловичина була чи не єдиним джерелом доходу в Ірландії, і вся країна, включно з її зеленими пасовищами, а також згаданими мною корівками, день і ніч працювала саме на цю статтю експорту.

Ті часи давно вже канули в Лету, а ось знаменита ірландська солонина залишилася точнісінько такою, якою її готували триста років тому. Протушкована разом із капустою, картоплею й морквою, вона сьогодні є символом Дня святого Патрика — зеленого свята, шанованого кожним ірландцем і популярного в багатьох куточках планети.

(на шість-вісім порцій)

Інгредієнти:

• 1 кг солонини
• 800 грамів картоплі середнього розміру (добре промиваємо під проточною водою й розрізаємо навпіл або на чотири частини — залежно від розміру)
• 2 великі головки червоної цибулі (очищаємо від лушпиння й нарізаємо кожну на шість частин)
• 250 грамів моркви бебі
• 1 середня головка білоголової або молодої капусти (розрізаємо навпіл, а потім ділимо кожну половину на чотири-п’ять великих частин)
• 3 лаврові листки
• 8 горошин духмяного перцю
• 1 чайна ложка чорного перцю горошком
• Сіль

Приготування:

1. Рецепт із приготуванням солонини ви можете знайти в нашому блозі. Тут ми лише опишемо всі подальші кроки.
2. У великій сковороді на середньо-сильному вогні в рослинній олії обсмажуємо часточки картоплі, доки не підрум’яняться. Викладаємо в миску. Так само робимо із цибулею, морквою й капустою.
3. Після того як мине 4 години й солонина в пиві дійде до потрібного стану, додаємо в каструлю картоплю, моркву, цибулю та спеції. Готуємо на слабкому вогні протягом 10–15 хвилин, доки овочі не стануть м’якими. Додаємо сюди ж капусту, накриваємо кришкою й тушкуємо ще близько 5 хвилин.
4. Перед подаванням нарізаємо м’ясо скибочками завтовшки до 1 см і разом з овочами викладаємо на блюдо.
5. Одразу ж подаємо до столу.