Домашній томатний соус «Прего»

Говорити про Америку та її італійські кулінарні традиції — так-так, саме італійські! — зовсім не складно. Адже те, що можна назвати культурною спадщиною італійців у цій великій країні, зокрема культура харчування, існує тут, дбайливо зберігається і, всіляко популяризуючись, примножується досить давно. Масова італійська імміграція до США різко зросла від 1880-х років і тривала до початку XX століття.

Нехай цей короткий вступ до рецепта одного з найвідоміших томатних соусів Америки із симпатичною назвою «Prego», що в перекладі з італійської означає «Будь ласка» й ніби запрошує скуштувати його, хоча б частково пояснить мій інтерес до багатьох страв італо-американського походження. Тим паче, що запропонований вам рецепт класичного варіанта згаданого соусу — просто знахідка для всіх, хто любить пасту. Утім, чому лише пасту? Прего — типовий італійський соус із помідорів, який чудово поєднується з будь-якими видами м’яса, наприклад із польпетте (тефтелями по-нашому), доповненими часниковим хлібом; птицею («полло алла каччаторе», або куркою по-мисливськи); рибою («карпа фритто кон сальса ді помодоро е сальвія», або коропом у томатному соусі із шавлією); нарешті, з морепродуктами (восьминіжками, тушкованими в томатному соусі по-неаполітанськи, або «поліпетті аффогаті»).

Слово «домашній» не дарма винесено в заголовок публікації, адже американцям цей соус більше відомий як комерційний, тобто такий, який завжди можна купити на полицях супермаркетів (у нас я його не зустрічав). Виробляє його відома американська компанія Campbell Soup Company, яка представила його на міжнародному ринку 1981 року.

Прего став результатом небезуспішних зусиль компанії з розширення томатного ринкового сегмента своєї продукції, не пов’язаного із супами. Хоча спочатку ідея створення Прего полягала в конкурентній атаці на Heinz, не менш відому американську корпорацію з виробництва соусів (представники останньої навіть звернулися до суду на Campbell Soup через нібито нечесну ділову практику), сама компанія на той момент не мала жодних конкурентних переваг у виробництві томатного соусу. З іншого боку, у 1970-х роках науково-дослідницькій групі компанії на чолі з відомим тоді шеф-кухарем Вернером Шиллінгом вдалося розробити технологію, що давала змогу виробляти густий томатний соус, у якому рідина не відділялася від твердих частинок. На відміну від Campbell Soup, інші компанії використовували крохмаль для загущення своїх томатних соусів. Це помітно позначалося на привабливості такого продукту для покупців, яким був потрібен томатний соус, за своїми якостями подібний до домашнього. Так з’явився Прего. Упродовж 1980-х років соус Прего постійно вдосконалювали, доки він не став тим ідеальним томатним соусом, яким є сьогодні. Нині Campbell Soup Company випускає кілька варіантів соусу Прего. Серед них маринара, традиційний, грибний, часниковий і для тефтель. Крім того, не так давно компанія започаткувала лінійку Прего, виготовленого з органічних продуктів: органічний грибний та органічний томатно-базиліковий.

Ну а тепер ми з вами приготуємо класичний соус Прего, і ви зможете належно оцінити всі його смакові якості та простоту приготування.

(розраховано на один літр томатного соусу)

• 1,5 кг свіжих помідорів або 1 л консервованих у власному соку (очистити від шкірки, грубо нарізати)
• 2 середні стебла селери (дрібно нарізати)
• 1 маленька цибулина (очистити від лушпиння й дрібно нарізати)
• 2 великі зубчики часнику (очистити від лушпиння й подрібнити)
• По одній чайній ложці сушених базиліку, орегано й петрушки
• Чверть склянки пасати
• 1,5 чайної ложки цукру
• 40 мл оливкової олії
• 1 чайна ложка солі з гіркою
• Третина чайної ложки грубомеленого чорного перцю

Приготування:

1. У великому сотейнику нагріваємо оливкову олію й на середньому вогні обсмажуємо часник приблизно 30–40 секунд. Потім додаємо селеру й цибулю. Готуємо, час від часу помішуючи, ще 5–6 хвилин. Викладаємо сюди ж помідори та приправляємо всіма спеціями, разом із сіллю, цукром і перцем.
2. Коли рідина, яку пустили помідори, почне закипати, зменшуємо вогонь до найслабшого й продовжуємо готувати 40–50 хвилин під трохи прочиненою кришкою, регулярно помішуючи, щоб соус не підгорів.
3. Наприкінці ще раз перевіряємо смак і за потреби додаємо сіль та перець.