Папарделле із соусом маринара та рикотою

Кулінарний блогер – це професія чи хобі? Питання просте і водночас складне, і отримати на нього більш-менш виразну відповідь проблематично. Дивлячись хто питає, і хто відповідає. З одного боку, здавалося б, чого тут ворожити: популярний у соцмережах, заробляєш на своїх публікаціях гроші та присвячуєш письменству більшу частину свого часу, отже, це твоя професія. Тільки – ось, біда! – на такій начебто вичерпній відповіді бажання ставити запитання не закінчується. Наприклад, хто ти, якщо присвячуєш блогерству більшу частину часу, а заробітків від нього не маєш? Або ж, блог зробив тебе популярним, але це і не хобі, і водночас не те, що називають «хліб насущний», тому що ти попутно пишеш книги про їжу, чим і заробляєш собі на життя? А як охарактеризувати свою активність у кулінарному блозі, якщо його рейтинг – ніщо без власної групи у Фейсбуці, а та, у свою чергу, нічого собою не являє без регулярних публікацій, запозичених із блогу? Однозначних відповідей на такі, а також їм подібні питання у мене, на жаль, немає.

Так ось, з точки зору нашої з Юлею сьогоднішньої професії (вона ж хобі) ми не можемо собі дозволити приготування одних і тих самих страв, але на щастя це не стосується пасти, зокрема такого фантастичного різновиду цього італійського продукту, як папарделле!

Особливо добре папарделле поєднуються з густими соусами, в яких основна маса інгредієнтів порубана дрібними шматочками. Додатково до всіх достоїнств цю пасту (через її ширину) без проблем можна приготувати в умовах домашньої кухні, і ніякі спеціальні пристосування, крім звичайної качалки, що є в кожному будинку, і ножа для цієї справи вам не потрібні. Хоча в тому випадку, коли вам знадобляться стрічки папарделле конкретної ширини, ви можете додати до зазначених пристроїв ще й лінійку: при нарізанні пасти можна притискати лезо ножа до її краю (до речі, тут чудову службу може зіслужити вам ніж-колесо для нарізки піци).

У нас вже є чимало рецептів пасти саме з папарделле. Особливо я б рекомендував вам звернути увагу на такі: папарделле з нутом і часниково-розмариновим маслом по-флорентійськи, папарделле з рагу з качки по-тосканськи або «папарделле алл’анатра», папарделле з рожевою харисою, зеленими оливками та каперсами, а також папарделле алла ф’єзолана… або ще краще, спробуйте приготувати папарделле за нашим найсвіжішим рецептом, в якому крім пасти є всього два компоненти: соус маринару і рікотту. Це найкращий спосіб порадувати свою родину чудовим недільним обідом.

(розраховано на чотири порції)

ІНГРЕДІЄНТИ:

• 400 грам домашньої папарделлі (можна замінити такою ж кількістю аналогічної сухої пасти)*
• 2 склянки соусу маринару
• 250 грам рікотти
• 40 грам листя базиліка (порвати руками на шматочки)

ПРИГОТУВАННЯ:

1. Готуємо свіжі папарделле і паралельно соус маринару за нашими рецептами.
2. У великому сотейнику доводимо до кипіння соус разом із двома склянками води та зменшуємо інтенсивність вогню до слабкого. Додаємо сюди пасту і готуємо, часто помішуючи, протягом 3-4 хвилин (у разі сухої папарделлі вона готуватиметься приблизно 6-8 хвилин – залежить від виробника). Наприкінці солимо пасту за смаком, після чого розкладаємо її по сервіровочних тарілках. Додаємо рикотту, приправляємо чорним перцем та прикрашаємо базиліком.