Сільський гаспачо із зеленого горошку, огірка та м’яти

Ми з Юлею можемо сміливо назвати себе вічними й незмінними шанувальниками гаспачо — іспанського холодного супу, який ось уже кілька століть поспіль підкорює розум, серця, ну і, звісно, шлунки багатьох гурманів у всьому світі. Гаспачо чимось нагадує мені типового іспанського гранда шістнадцятого-сімнадцятого століть: походження в нього часто селянське, а от за духом і манерами — це гордий «дворянин», витончений, елегантний, ґрунтовний з усіма, хто має з ним справу…

Скільки ж супів, що мають цю красиву іспанську назву, ми переготували за останні вісім чи дев’ять років, відколи ведемо цей кулінарний блог! Зараз уже всіх і не згадаєш! Ось лише незначна їх частина, на яку вам варто було б звернути увагу:

Ахобланко — готується з часником, хлібом, мигдалем, оцтом, оливковою олією й часто з виноградом. Своїм походженням завдячує марокканським берберам.

Сальморехо — у його складі є помідори, хліб, оливкова олія та часник. В Іспанії під час подавання його часто прикрашають звареним круто яйцем та іберійським хамоном.

Аранке Ротеньйо — гаспачо, яке дуже схоже на сальморехо, але при цьому помітно густіше за консистенцією. Нерідко його використовують радше як дип, ніж як суп.

Гаспачо Манчего (або гаспачо по-ламанчськи) — популярне в південно-західній і центральній частинах Іспанії. Подається теплим. Рецепти в багатьох випадках містять дичину, кроликів або куріпок. Крім того, у складі такого гаспачо є гриби, часник, помідори та коржі.

Гаспачо естременьйо (або гаспачо по-естремадурськи) — готується у вигляді густого пюре з хлібних крихт, часнику, оливкової олії та оцту. Під час подавання зверху викладають цибулю, помідори й перець чилі.

Гаспачо по-кастильськи — зовсім простий холодний суп із Кастилії, що складається лише з крижаної води та шматочків овочів, які в ній плавають.

Крім згаданих, ви знайдете в нашому блозі ще щонайменше з десяток інших рецептів цього чудового супу! Щороку, коли приходить літо, ми неодмінно поповнюємо цей список усе новими й новими його варіаціями.

Сільський гаспачо із зеленого горошку, огірка та м’яти, як видно навіть із самої його назви, готується з простих і доступних інгредієнтів, до яких під час подавання для ніжнішої консистенції та пом’якшення смаку додаємо йогурт.

Це ідеальний суп із категорії тих, які практично не потребують жодного готування. Водночас приємнішої й легшої страви спекотного літнього вечора вам, мабуть, і не знайти!

Такий суп, крім, звісно, своїх дивовижних смакових якостей, має ще одну безсумнівну перевагу: його можна приготувати на початку тижня, і в щільно закритому контейнері він простоїть у вашому холодильнику 4–5 діб, стаючи з кожним наступним днем тільки смачнішим.

(розраховано на чотири порції)

Інгредієнти для супу:

• 3 склянки зеленого горошку (можна використовувати свіжозаморожений)
• 300 г свіжих огірочків (очистити від шкірки й грубо посікти)
• 1 невелика головка білої цибулі
• Третина склянки подрібнених листочків ізраїльської м’яти
• 700 мл овочевого бульйону або 350 мл курячого бульйону + 350 мл питної води
• Половина склянки жирного йогурту
• Оливкова олія
• 40 мл білого винного оцту
• Сіль, перець (до смаку)

Інгредієнти для подавання:

• Половина склянки жирного йогурту
• Листя м’яти

Приготування:

1. Обсмажуємо цибулю в невеликій сковороді на 30 мл оливкової олії, доки вона не стане м’якою та прозорою. Даємо охолонути.
2. Перекладаємо цибулю в чашу блендера разом із горошком, оцтом, огірком і м’ятою. Вливаємо половину бульйону й перебиваємо до однорідного, шовковистого стану.
3. Поступово додаємо решту бульйону, доки консистенція гаспачо не досягне бажаної густоти. Традиційно вона має бути подібною до консистенції свіжих вершків. Після цього додаємо йогурт і перемішуємо на малій швидкості. Наприкінці солимо та перчимо суп до смаку. Відправляємо в холодильник на 1 годину.
4. Готовий суп розливаємо в тарілки або склянки. Викладаємо зверху трохи йогурту та пару листочків м’яти.