Від надзвичайного запаху, що йде від щойно поставленої на стіл тарілки з їжею, до останнього шматочка хліба, вимоченого в залишках підливи, будь-яка автентична страва італійської кухні побудована на найпростіших, базових і водночас найароматніших інгредієнтах. В одному з інтерв’ю в «Нью-Йорк Таймс» Лідії Бастьяніч, відомої американської письменниці італійського походження, успішної господині таких популярних у Великому яблуці ресторанів, як «Фелідія», «Бекко», «Еска», «Дель Посто» і, нарешті, авторки кулінарного бестселера «Італія Лідії в Америці», я вичитав про це таке: «Звичайні місцеві продукти дуже важливі для розуміння справжньої сутності кулінарних традицій італійців, і вони завжди готували їжу з найкращого, що дарувала їм природа тут і зараз. Оливкова олія завжди була наріжним каменем цих традицій і слугувала для смаження, тушкування або навіть просто для надання аромату готовій страві. Далі йшли овочі, які, як правило, починалися з часнику та цибулі. Однак нерідко на тарілці було достатньо й соковитої зелені на кшталт шпинату, молодих пагонів броколі, базиліку, петрушки, чебрецю. Бальзамічний оцет посідає в італійській кухні одне з першорядних за своїм значенням місць. Ну, і ви не знайдете в жодному, навіть найвіддаленішому куточку Італії обіднього столу, де б, крім усього іншого, не лежав у межах досяжності руки шматочок грана падано або парміджано реджано».